Справа № 161/90/18
Провадження № 3/161/544/18
14 лютого 2018 року м. Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Артиш Я.Д., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Луцького ВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, адвоката адвокатського бюро "Сергія Величка",
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серія ГП № 692096 від 21 грудня 2017 року слідує, що ОСОБА_1, 30 листопада 2017 року, близько 12 год. 00 хв,. в службовому кабінеті СІЗО м. Луцька по вул. Нестора Бурчака, 3, вчинив штовханину із слідчим Гловацьким А.В. та намагався вирвати з рук відеокамеру під час проведення слідчих дій, чим унеможливлював проведення слідчих дій, тобто вчинив непокору законній вимозі працівника правоохоронного органу.
В суді ОСОБА_1 заперечив вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення та зазначив, що 30 листопада 2017 року о 11 год. 15 хв., він, як захисник підозрюваного у кримінальному провадженні № 12016030010000618 ОСОБА_2 прибув до Луцького СІЗО. Приблизно о 12 год. у приміщенні службового кабінету Луцького СІЗО, зайшли прокурор відділу прокуратури Волинської обласної ОСОБА_3 та слідчий. Після того, як був доставлений до слідчого кабінету підозрюваний ОСОБА_2, де знаходились, крім нього прокурор Смалюк Т.В. та слідчий, прокурор повідомив йому та його підзахисному про те, що він прибув для вручення підозрюваному ОСОБА_2 обвинувального акту з додатками відповідно до ст. 293 КПК України. Підозрюваний в категоричній формі відмовився від отримання обвинувального акту з додатками. Така правова позиція його підзахисного, не сподобалася прокурору Смалюку Т.В., тому він дав команду слідчому розпочати відеофіксацію подій на відеокамеру, які будуть відбуватися у слідчому кабінеті. При цьому, прокурор Смалюк Т.В. став наполягати, щоб підозрюваний ОСОБА_2 отримав обвинувальний акт та підписав розписку про отримання копії обвинувального акту з додатками, та пояснив йому, що виконання даної процесуальної дії це його обов'язок, а не право. Він, як захисник підозрюваного ОСОБА_2, звернув увагу прокурора, що відеофіксація подій, які відбуваються у слідчому кабінеті Луцького СІЗО проводяться не уповноваженою особою та з порушенням вимог КПК України, а також примушення прокурора отримати підозрюваним обвинувальний акт та підписати розписку у його отриманні є неправомірними діями. При цьому, зауважив, що не хоче приймати участь у даних неправомірних діях відносно його підзахисного та вирішив вийти з слідчого кабінету. Оскільки вхідні двері у слідчий кабінет були закриті, а поряд з ним стояв прокурор Смалюк Т.В., тому він попросив прокурора відійти від двері та дати можливість йому вийти з слідчого кабінету. Однак, прокурор Смалюк Т.В. замість того, щоб випустити його зі слідчого кабінету, двома руками відштовхну його на протилежну сторону кабінету, повідомивши всіх присутніх, що з кабінету ніхто не вийде поки підозрюваний ОСОБА_2 не отримає обвинувальний акт. Він, ще раз попросив прокурора випустити його, однак той цього не зробив. У зв'язку з чим, він вимушений був відштовхнути прокурора від вхідних дверей слідчого кабінету, щоб вийти та повідомити чергового Луцького СІЗО про напад на адвоката, а тому вини своєї повністю не визнає та не вбачає підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки будь-якої законної вимоги працівниками правоохоронного органу, в тому числі слідчим, того дня йому не адресувалось, і непокори з його сторони не відбувалось.
Одночасно, із дослідженого шляхом перегляду в судовому засіданні DVD-R диску з відеозаписами вбачається, що дійсно адвокат ОСОБА_4 просить прокурора Смалюка Т.В. відійти його від вхідних дверей, а той його не пропускає, фактично створюючи перешкоди. При цьому, будь - яких дій, які б спричинили непокору законним вимогам працівникам правоохоронного органу адвокат ОСОБА_4 не вчиняє.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З письмових пояснень ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 30 листопада 2017 року слідує, що прокурор намагався вручити копію обвинувального акту із додатками підозрюваному ОСОБА_2 та захиснику ОСОБА_1 в приміщенні СІЗО, однак, останні відмовлялись їх отримувати, а за допомогою відеокамери намагались зафіксувати дану обставину, проте захисник вибіг з приміщення кабінету СІЗО із крикам, при цьому, відштовхнув прокурора, а в слідчого намагався забрати відеокамеру.
Поряд з цим, ч. 3 ст. 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущенні. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, із дослідженого шляхом перегляду в судовому засіданні DVD-R диску з відеозаписами, про який вже зазначалось вище, будь-якої непокори законній вимозі працівника правоохоронного органу адвокатом ОСОБА_1 не зафіксовано, хоча про це зазначено в протоколі серії ГП № 692096 від 21 грудня 2017 року, водночас, інших доказів на підтвердженні цієї обставини суду не подано, а тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, з вищенаведених підстав.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, на підставі ст. 185, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,-
Провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_6