Справа № 163/3151/17
Провадження №3/163/36/18
16 лютого 2018 року місто Любомль
Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л.,
за участі секретаря Голядинець О.В.,
представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1,
захисника особи, що притягується до відповідальності, ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №4521/20500/17 про притягнення до відповідальності за ст. 472 МК України
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії ЕТ №529076, виданий 14.12.2011 органом 0719, -
ОСОБА_2 05.12.2017 приблизно о 02 год. 00 хв., слідуючи з України в ОСОБА_4 через митний пост “Ягодин” Волинської митниці ДФС, смугою митного контролю «червоний коридор», в приватних справах, в якості пасажира автомобіля марки «HYUNDAI SANTA», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою в митній декларації та при усному опитуванні інспектором митниці, перемістити через митний кордон України валюту, яка склала понад дозволену до вивезення норму готівки, в розмірі 10000 гривень, чим порушив вимоги п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти захиснику ОСОБА_3, згідно укладеного договору.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 просив звільнити ОСОБА_2 від відповідальності на підставі ст.22 КУпАП. Таке прохання мотивував тим, що ОСОБА_2 вину визнає повністю, щиро розкаюється, правопорушення вчинив з необережності, шкоди від його дій не заподіяно, валюту не приховував, відразу надав її в повному обсязі інспектору митниці для перерахунку та до відповідальності за порушення митних правил притягується вперше.
Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу в суді висловила позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, та просила накласти на останнього штраф в розмірі, еквівалентному сумі переміщуваної понад норму валюти, та стягнути судовий збір.
Заслухавши пояснення захисника особи, що притягується до відповідальності, думку представника Волинської митниці ДФС та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом про порушення митних правил (а.с.1-4); копією контрольного талона для проходження по «червоному коридору» (а.с.10); митною декларацією ОСОБА_2, у якій останній задекларував валюту у виді: 9800 євро, 800 польських злотих та власноручним підписом засвідчив свою обізнаність з тим, що повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом (а.с.5); актом огляду транспортного засобу, у якому зафіксовано факт переміщення ОСОБА_2, окрім задекларованої валюти, також 10000 грн. (а.с.9); письмовими поясненнями ОСОБА_2, у яких останній, як на причину недекларування переміщуваної ним валюти у повному обсязі, вказав на свою неуважність (а.с.6); письмовою декларацією та поясненнями водія транспортного засобу ОСОБА_5, якими стверджено приналежність виявленої валюти саме ОСОБА_2 (а.с.7, 8); службовою запискою інспектора митниці (а.с.16).
Згідно зі ст.197 МК України, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Зокрема, обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.
Особливості переміщення та декларування валютних цінностей регламентовані Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року (далі Інструкція).
Відповідно до розділу 2 Інструкції, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), та квитанції про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів становить 90 календарних днів починаючи з дня зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах).
Тобто, з огляду на вказані положення Інструкції в розрізі вимог ч.4 ст.374 МК України, при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення валюти понад 10000 євро, громадяни зобов'язані обрати загальну смугу пропуску "червоний коридор", подати письмову декларацію та підтверджуючі документи про зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах) та квитанцію про здійснення валютно-обмінної операції з цією готівкою, якщо така мала місце, на ту суму, що перевищує еквівалент у 10000 євро.
Частиною 7 Розділу 1 Інструкції передбачено, що фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до законодавства України.
Доказів дотримання ОСОБА_2 умов переміщення валюти понад дозволену норму, що наведені у постанові Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року, а саме, обов'язкового письмового декларування та подання митному органу відповідних документів, у справі немає, їх відсутність під час проходження митного контролю підтвердив сам ОСОБА_2 у письмових поясненнях та в судовому засіданні таких доказів суду не надано.
Таким чином, на підставі досліджених судом доказів та аналізу встановлених у справі фактів і обставин, слід дійти висновку, що ОСОБА_2 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України, а саме, недекларування валютних цінностей за встановленою обов'язковою письмовою формою.
Вирішуючи питання відповідальності ОСОБА_2 та одночасно розглядаючи клопотання захисника про застосування положень ст.22 КУпАП, суд враховує характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу винного, зокрема, те, що ОСОБА_2 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, ступінь його вини у вчиненому, щире розкаяння, як обставину, що пом'якшує відповідальність, і в той же час відсутність обтяжуючих обставин.
За змістом ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Однак, наведену сукупність обставин поряд з фактичними обставин справи та характером вчиненого правопорушення, суд вважає, недостатньою для застосування відносно правопорушника положень ст.22 КУпАП, оскільки такі обставини в даному випадку можуть враховуватись судом лише при визначенні виду та міри стягнення.
Щодо вчинення правопорушення з необережності, то за формою вини передбачене ст.472 МК України порушення митних правил характеризується, як умислом, так і необережністю.
З наведеного суд вважає, що щире каяття, вперше притягнення до відповідальності за порушення митних правил, необережна форма вини та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин самі по собі не дають підстав для застосування положень ст.22 КУпАП та звільнення правопорушника від відповідальності.
Таким чином, з врахуванням наведеного та доведеності вини ОСОБА_2 у порушенні митних правил, а також наявності встановлених обмежень щодо переміщення валюти, стягнення на останнього слід накласти у чіткій відповідності з санкцією ст.472 МК України у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваної понад норму валюти з її конфіскацією.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 472 МК України, суддя, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень з конфіскацією в дохід держави 10000 (десяти тисяч) гривень, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №4521/20500/17 від 05.12.2017 року та прийнятих 05.12.2017 бухгалтерією Волинської митниці ДФС згідно квитанції до прибуткового касового ордера за №232.
Штраф в розмірі 10000 (десяти тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).
Стягнути із ОСОБА_2 в користь держави 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).
Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Любомльського районного суду
Волинської області ОСОБА_6