19 лютого 2018 року
Справа № 489/7800/15-ц
Номер провадження 6/489/37/18
19 лютого 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України накладеного згідно Ухвали суду від 07.07.2016 р. за поданням державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв головного територіального управління юстиції у Миколаївській області,
У січні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Свої вимоги мотивував тим, що Ленінським районним судом м. Миколаєва 07.06.2016 р. його тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язання по зведеному виконавчому провадженню №49416681. Проте на теперішній час виконавче провадження припинено, лист повернуто стягувачу, через що підстави для обмеження у праві виїзду - відсутні.
Посилаючись на вищевикладене, заявник просить суд скасувати тимчасове обмеження на право виїзду за межі України ОСОБА_2.
Від заявника надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник ДВС заперечував проти вимог.
Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
06.07.2016 року Інгульський ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
Ухвалою суду від 07.07.2016 року Ленінського районного суду м. Миколаєва обмежено ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України - до виконання у повному обсязі зобов'язань за виконавчими листами у зведеному виконавчому провадженні №49416681.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що на теперішній час відсутні підстави для обмеження його у праві виїзду за межі України, оскільки виконавчі документи повернуто стягувачеві, а провадження з їх виконання - припинено.
З матеріалів справи вбачається, що згідно Постанови державного виконавця від 20.06.2017 року виконавчий лист №2/489/122/2015 у виконавчому провадженні №47996874 повернуто стягувачу у зв'язку з тим, що транспортний засіб боржника, який оголошено у розшук, не виявлений протягом року з дня оголошення розшуку.
Крім того, заявник вказувала, що він має нагальну необхідність виїхати до Литви та забрати звідти своїх дітей з метою подальшого повернення до України.
Відповідно до ст. 377-1 ЦПК України (в редакції чинній на час встановлення заявнику тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України) питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця. Аналогічна правова норма міститься і в чинній редакції ЦПК України в редакції від 15.12.2017 р. в ст. 431 ЦПК України.
Відповідно до п. 5 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін'юсту від 02.04.2012 року № 512/5, (з наступними змінами) обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав,; закінчення виконавчого провадження; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.
Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України від 07 лютого 2014 року N 288/5/102, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 лютого 2014 року за N 273/25050, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення державним виконавцем постанови про: повернення виконавчого документа до суду, який його видав; закінчення виконавчого провадження на підставі пунктів 1 - 3, 5 - 7, 9 - 12, 14, 15 частини першої статті 39 Закону; скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України - у разі належного виконання особою зобов'язань щодо сплати періодичних платежів.
Постанова підписується виконавцем та скріплюється печаткою і не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення надсилається державним виконавцем до ГЦОСІ.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що тимчасове обмеження громадянина України у праві виїзду за межі України законом покладено на суд, а припинення такого обмеження - на державного виконавця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що підстави для розгляду питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 - відсутні, оскільки ЦПК України не передбачає розгляду судом даного питання, через те, що його розгляд належить до компетенції державного виконавця.
За таких обставин, суд вважає, що провадження у справі необхідно закрити.
На підставі ст. 431 ЦПК України, суд -
Провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України накладеного згідно Ухвали суду від 07.07.2016 р. за поданням державного виконавця Інгульського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаїв головного територіального управління юстиції у Миколаївській області - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 19.02.2018 року.
Суддя Н.С. Тихонова