Справа № 473/4239/17
іменем України
"19" лютого 2018 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську справу адміністративної юрисдикції за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
11.12.2017 року ТОВ «Восток» (далі - позивач 1), ОСОБА_1 (далі - позивач 2) звернулись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовом Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 16.11.2017 року у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.470 Митного кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначали, що вказаною постановою позивач 2, будучи водієм перевізчика позивача 1, був притягнутий до адміністративної відповідальності - 01.11.2017 року о 13 год. 30 хв. перевищення встановленого ст.95 Митного кодексу України строку доставки товарів, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення, митних або інших документів на ці товари більш, ніж на одну добу, але не більше, ніж на десять діб.
Посилаючись на те, що в діях позивача 2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.470 Митного кодексу України через наявність обставини непереборної сили - обмежувальної дії держави, позивачі просили позов задовольнити.
Ухвалою суду від 27.12.2017 року у самостійне провадження виділено позовні вимоги ТОВ «Восток» до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою суду від 27.12.2017 року відкрито провадження по справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернігівської митниці ДФС України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та поновлено ОСОБА_1 пропущений строк для звернення до суду з позовом.
Ухвалою суду від 05.02.2018 року відмовлено Чернігівській митниці ДФС України в задоволенні заяви про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення з підстави пропущення без поважних причин строку на звернення до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні в режимі відео конференції позов не визнав, раніше направив відгук на позов, в якому спростовує доводи позивача з наданням доказів, які підтверджують про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.470 Митного кодексу України.
Згідно зі статтею 269 ч.1 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву. Матеріали справи містять ці заяви, крім того сторони надали безпосередньо в судовому засіданні пояснення.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 20 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а відповідно до Глави 11, параграфу 2 «Розгляд окремих категорій термінових адміністративних справ», ст. 286 КАС України провадження по цій категорії справ має особливості встановлені законом.
Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).
В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача - головним державним інспектором УПНП Чернігівської митниці ДФС ОСОБА_2 - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Митним кодексом Українискладений 01.11.2017 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.470 Митного кодексу України- перевищення встановленого статтею 95 Митного кодексу України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб.
Згідно зазначеного протоколу заступником начальника Чернігівської митниці ДФС України ОСОБА_3 на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Митним кодексом України винесена 16.11.2017 року постанова, якою до позивача ОСОБА_1 застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушення цих принципів не встановлено.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказом вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.470 Митного кодексу Україниє протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2017 року, пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні, де він не заперечує перевищення встановленого ст. 95 Митного Кодексу України строку доставки товарів, що перебувають під митним контролем до органу доходів і зборів призначення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 95 МКУ для автомобільного транспорту встановлено строк транзитних перевезень - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
До зазначених строків не включається, зокрема, час дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу: аварії або дії обставин непереборної сили.
Згідно п. З ч. 2 розділу VIII наказу Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 «Про виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.10.2012 за № 1669/21981, обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема, стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події.
Відповідно до ч. 1 ст. 460 МКУ вчинення порушення митних правил, передбачених ч. 7 ст. 469, ст. 470, ч. З ст. 478, ст. 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
З огляду на викладене, неможливість отримання дозволів на перевезення не може вважатися обставинами непереборної сили.
Згідно п.2 ч. 2 ст.191 МКУ перевізник зобов'язаний у строк, встановлений ст. 95 цього Кодексу, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;
Враховуючи викладене, відсутність необхідних дозволів у перевізників не є обставинами, які не включаються до строків транзитних перевезень, а товари являються такими, що повинні бути доставлені в строки, зазначені у ч. 1 ст. 95 МКУ.
Також відсутність дозволу на перевезення Республікою Білорусь не виключає можливості доставлення товару та документів до органу доходів і зборів призначення.
Щодо твердження позивача, що 30.10.2017 року він звернувся до Чернігівської митниці ДФС з проханням продовжити термін доставки вантажу у зв'язку з відсутністю дозволів АСМАП до Республіки Білорусь, то слід зазначити, що законодавством не передбачено продовження строку транзитних перевезень встановленого ч. 1 ст. 95 МКУ, у зв'язку з відсутністю у перевізника дозволу, та не звільняє перевізника від зобов'язань доставити товари, транспортні засоби комерційного призначення у відповідну митницю призначення у визначений строк.
В той же час недоставляння товарів до митниці призначення у встановлений законодавством строки у зв'язку з відсутністю у перевізників необхідних дозволів є підставою для розгляду питання щодо наявності в діях перевізника ознак правопорушення передбаченого ст. 470 МКУ.
Таким чином, підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил визначених ст. 531 МКУ в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення.
Суддя Старжинська О.Є.