Справа № 761/4843/18
Провадження № 1-кс/761/3390/2018
14 лютого 2018 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні за № 22016000000000250 від 29.06.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України, -
Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_3 , про накладення арешту у кримінальному провадженні за №22016000000000250 від 29.06.2016 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України ,а саме: на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., реєстраційний номер майна № 4145516; земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2405 Га, кадастровий номер 7420687400:03:001:0033, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1259415274206.
В обґрунтування підстав накладення арешту на нерухоме майно вказав, що Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22016000000000250 від 29.06.2016 за підозрою громадянина України ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактом вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України.
12.02.2018 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 113473771 від 09.02.2018, ОСОБА_4 , на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., реєстраційний номер майна 4145516.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 113473503 від 09.02.2018, ОСОБА_4 , на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2405 Га, кадастровий номер 7420687400:03:001:0033, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1259415274206.
Підставою накладення арешту на майно підозрюваного зазначив мету - забезпечення виконання передбаченого покарання за ч.4 ст.190 КК України у виді конфіскації майна.
Враховуючи, що санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що не забезпечення схоронності вищевказаного майна підозрюваного може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, вважають необхідним накладення арешту на майно.
Перевіривши доводи клопотання, додані матеріали на підтвердження підстав для накладення арешту, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
В клопотанні слідчий наводить підставу застосування арешту майна - те, що накладення арешту необхідне з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна як покарання, передбаченого санкцією статті, яка передбачає кримінальну відповідальність за злочин, за ознаками вчинення якого повідомлено про підозру власника майна.
З метою забезпечення арешту майна клопотання розглядається без повідомлення підозрюваного у відповідності до ч.2 ст.172 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як убачається з наданих матеріалів клопотання 12.02.2018 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
Враховуючи, що санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, з метою забезпечення виконання вироку суду в частині можливої конфіскації майна, а також враховуючи, що незабезпечення схоронності вищевказаного майна підозрюваного може призвести до його зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, існують підстави для накладення арешту на майно.
Слідчий надав дані, якими підтверджується право власності на зазначене майно.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
Накласти арешт на нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
-квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 44,4 кв.м., реєстраційний номер майна № 4145516;
-земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,2405 Га, кадастровий номер 7420687400:03:001:0033, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна № 1259415274206, із забороною відчуження та розпорядження.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду м.Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1