Справа№340/606/17
Провадження № 2/340/41/18
12 лютого 2018 року Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді Бучинського А.Б.,
при секретарі судових засідань Фурманюк В.М.,
з участю представника позивача Маротчак М.Ю.,
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Верховина Івано-Франківської області цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Верховинської районної державної адміністрації, який діє в інтересах малолітніх: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
позивач звернувся до відповідача в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та з уточненням позовних вимог згідно заяви від 28.12.2017 просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей та передати їх службі у справах дітей для подальшого влаштування, стягнути з відповідача на утримання дітей аліменти в розмірі 1/2 але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, які підлягають індексації відповідно до закону щомісячно.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстрація народження яких проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Зазначає, що дана сім'я перебуває під соціальним супроводом починаючи з 2015 року. З цього часу комісією з питань захисту прав дитини неодноразово виносились попередження ОСОБА_3 щодо неналежного виховання та утримання дітей та було повідомлено про відповідальність. Під час виїздів до місця проживання відповідачки, з метою обстеження умов проживання та утримання дітей, комісія постійно виявляла значні порушення прав дітей, нічого не змінювалася, відповідачка протягом тривалого часу продовжувала нехтувати своїми обов'язками з виховання дітей, діти були брудними, недоглянутими, продукти харчування відсутні. При цьому, ОСОБА_3 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями та добровільно написала заяву про відмову від своїх дітей, яку мотивувала тим, що не має змоги їх утримувати. А тому вважає позовні вимоги підставними.
Ухвалою суду від 23.11.2017 відкрито провадження в справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Представник позивача - органу опіки та піклування Верховинської районної державної адміністрації Маротчак М.Ю. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, додатково пояснила, що в серпні 2017 року малолітні діти, за його заявою, передані брату відповідачки ОСОБА_7 та знаходяться на його утриманні і за цей час відповідачка не намагалася повернути дітей та не цікавилася ними.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, пояснила, що немає змоги утримувати дітей, а тому вважає що їм буде краще у її брата.
Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які позивач посилається, позов задовольняє частково з таких підстав.
У відповідності до ч.2,3 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Крім цього, статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Статтею 59 Закону України «Про освіту», статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачені обов'язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини, відповідно до яких батьки зобов'язані виховувати дітей в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати гідність дитини, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної середньої освіти та ін.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Крім цього, як роз'яснив у своїй постанові Пленум Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно із свідоцтвами про народження дітей серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 виданих Гринявською сільською радою Верховинського району Івано-Франківській області (а.с.10-12), матір'ю неповнолітніх ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_3.
При цьому встановлено, що запис про батька дитини ОСОБА_6 у Книзі реєстрації народжень проведено за вказівкою матері у відповідності до вимог ст.135 Сімейного кодексу України (а.с.17).
Батьком дітей ОСОБА_4, ОСОБА_5 був ОСОБА_8 (а.с.13-16), який помер ІНФОРМАЦІЯ_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_5 (а.с.22).
В судовому засіданні встановлено, що починаючи з 2015 року ОСОБА_3 неналежно виконувала обов'язки щодо утримання та виховання своїх малолітніх дітей у зв'язку з чим її сім'я перебувала під соціальним супроводом служби у справах дітей Верховинської РДА.
Зокрема, як вбачається із рішення №10 від 05.05.2016 засідання комісії з питань захисту прав дитини (а.с.6) ОСОБА_3 було винесено попередження щодо неналежного виховання та утримання своїх малолітніх дітей та повідомлено про відповідальність передбачену законом за нераціональне використання коштів, а також зобов'язано районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді взяти ОСОБА_3 під соціальний супровід для контролю.
Рішенням №10 від 22.08.2017 засідання комісії з питань захисту прав дитини (а.с.5) ОСОБА_3 знову було винесено попередження щодо неналежного виховання та утримання своїх малолітніх дітей та повідомлено про відповідальність передбачену законом за нераціональне використання коштів, а також вирішено питання про влаштування дітей в Надвірнянський будинок дитини на тимчасове державне утримання.
З акту обстеження умов проживання від 14.08.2017 (а.с.21), довідки Гринявської сільської ради від 21.04.2017 про склад сім'ї (а.с.19), неповнолітні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживають із своєю матір'ю ОСОБА_3 та знаходяться на її утриманні. Умови проживання задовільні, відсутні продукти харчування, засоби гігієни. Не створені умови для виховання дітей та для проведення ними дозвілля.
Згідно із характеристикою виконавчого комітету Гринявської сільської ради (а.с.18), ОСОБА_3 виховує троє неповнолітніх дітей, однак їх доглядом не займається, діти недоглянуті, брудні, інколи відсутні продукти харчування. Матір веде нездоровий спосіб життя, вживає алкоголь, курить та нераціонально використовує державно-соціальну допомогу. Перебуваючи в стані сп'яніння підпалила стайню, оборіг. Підсобне господарство не веде.
Крім цього, з висновку органу опіки та піклування оформленого у формі рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини Верховинської районної державної адміністрації від 01.11.2017 за №11 (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки стособно малолітніх дітей, зловживає спиртними напитками, не створила належних умов для їх виховання, а також добровільно відмовилася від них. А тому орган опіки та піклування прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Таким чином суд вважає доведеним, що відповідач ОСОБА_3 тривалий час умисно ухилялася від виконання своїх обов'язків по вихованню та матеріальному забезпеченню малолітніх дітей, ними не займається та не піклується про них, не цікавився їх фізичним, моральним і духовним розвитком, не забезпечує необхідним харчуванням, а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для позбавлення її батьківських прав стосовно її малолітніх дітей.
При цьому судом враховується, що в судовому засіданні відповідачка визнала позовні вимоги та відмовилася від подальшого утримання своїх малолітніх дітей, спільного проживання з ними, з тих підстав, що не має фінансової можливості їх утримувати і не бажає займатися їх вихованням.
Одночасно задовольняючи позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, суд враховує, що така за правилами частин 2 та 3 статті 166 Сімейного кодексу України, не звільняється від обов'язку щодо утримання дітей, а тому суд приймає рішення про стягнення аліментів на дітей.
Положеннями ст. 180 Сімейного Кодексу України передбачено обов'язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до вимог ст.ст.181, 182 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оскільки, судом зроблено висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо дітей, що є окремою підставою для стягнення аліментів, а тому вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей є обґрунтованими.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
А тому враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище дітей, їх потреби, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, яка є особою молодого віку, працездатною, виходячи з визначеного законодавством прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, суд приходить до висновку про те, що слід стягувати з відповідача на користь фізичної особи (опікуна/піклувальника) або державної установи під піклуванням чи опікою яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх дітей в розмірі 1/2 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня звернення з позовом до досягнення ними повноліття.
В задоволенні позовних вимог щодо передання дітей органу опіки та піклування Верховинської РДА для подальшого їх влаштування слід відмовити виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч.4, 5 ст.167 СК України якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим. Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування.
В судовому засіданні встановлено, що з серпня 2018 року малолітні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 за заявою брата відповідачки ОСОБА_7 передані йому та проживають разом з ним, а тому підстав для передання їх органу опіки та піклування не має.
Задовольняючи позовні вимоги частково, слід вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.11-13, 81, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -
позовні вимоги задовольнити частково.
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно її малолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4.
Стягнути з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фізичної особи (опікуна/піклувальника) або державної установи під піклуванням чи опікою яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/2 частини від усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду 08 листопада 2017 року і до досягнення дітьми повноліття.
В решті в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Стягнути з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 (нуль) копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів з ОСОБА_3, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь фізичної особи (опікуна/піклувальника) або державної установи під піклуванням чи опікою яких будуть перебувати діти, аліменти на утримання малолітніх дітей, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, в межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Івано-Франківської області через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 16.02.2018.
Суддя: А.Б. Бучинський