Апеляційний суд Житомирської області
Справа №296/3537/16-ц Головуючий у 1-й інст. Шалота К. В.
Категорія 39 Доповідач Галацевич О. М.
14 лютого 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Галацевич О.М.
суддів Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 296/3537/16-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Житомирської міської ради, ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, від імені якої діє законний представник - ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2,
на рішення Корольовського районного суду м.Житомира, яке ухвалено 29 серпня 2017 року суддею Шалотою К.В. у м. Житомирі,
У квітні 2016 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом у якому, просили визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті діда ОСОБА_7
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 29 серпня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просять скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове - про задоволення їх позову.
Крім доводів, якими обґрунтовували свої позовні вимоги, зазначили, що суд помилково не врахував судову практику у спірних правовідносинах, згідно якої відсутність відомостей про смерть спадкодавця із урахуванням ступеня сімейно-родинної близькості спадкодавця та спадкоємців за законом та за заповітом є поважною причиною пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини. На їх думку, судом також не встановлено, чи вчиняв нотаріус дії щодо повідомлення усіх спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали. Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 та законний представник третьої особи ОСОБА_5 - ОСОБА_6 апеляційну скаргу не визнали. Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення учасників справи, які з'явились у судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї правової норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як встановлено судом першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивачів по справі ОСОБА_7 (а.с. 4).
21 березня 2016 року приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Фещенко А.С. повідомлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що вони пропустили строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, оскільки у встановлений законодавством строк не подали заяву про прийняття спадщини та на момент смерті не були зареєстровані разом з спадкодавцем (а.с.9).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачами не надано доказів наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини.
Такий висновок суду є правильним, відповідає нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, узгоджується із дослідженими судом доказами та встановленими обставинами справи.
Посилання у апеляційній скарзі на відсутність відомостей про смерть спадкодавця із урахуванням втрати сімейно-родинної близькості спадкодавця та спадкоємців, є безпідставними, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску строку для прийняття спадщини.
Переважна частина наданих ОСОБА_2 посвідчень про відрядження на загальну кількість 41 день, видані йому до смерті спадкодавця (а.с. 10-14) та після закінчення шестимісячного строку для подання спадщини (а.с. 95-96,99). Із них ОСОБА_2 лише 19 днів (з наявними відмітками про прибуття та вибуття) у період шестимісячного строку після смерті спадкодавця перебував у відрядженні в Житомирській та Київській областях (а.с. 15-17,97-98). Тому, суд першої інстанції правильно зазначив, що наведені обставини, а також інші, зазначені позивачами, не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини і таких причин ними не доведено.
Також, законодавство не містить обов'язку спадкоємців повідомляти нотаріусу про наявність інших спадкоємців, а тому доводи апеляційної скарги у цій частині не мають правового значення для вирішення спору.
Посилання позивачів на те, що нотаріус не вчинив дії щодо повідомлення усіх спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі є безпідставними, оскільки такі дії, відповідно до ст. 63 Закону України «Про нотаріат», нотаріус мав вчинити лише за наявності даних про таких спадкоємців.
Рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 29 серпня 2017 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Судді:
Повний текст постанови складений 16 лютого 2018 року.