Справа №461/8563/17
15 лютого 2018 року м.Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Лялюк Є.Д.,
за участю секретаря судового засідання Станкевич Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби про визнання незаконною та скасування постанови. В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 Митного Кодексу України та накладеного штраф в розмірі 8500,00 гривень. Вказану постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки, на думку позивача, посадовою особою, якою вирішувалось питання про притягнення його до відповідальності, не враховано всіх обставин вчинення ним правопорушення та адміністративне стягнення накладене після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак у поданих письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12 квітня 2017 року ОСОБА_1 ввіз на територію України транспортний засіб марки «Audi А4» р.н. НОМЕР_1, країни реєстрації - Республіки Польща в митному режимі «транзит» на строк встановлений ст. 95 МК України. В силу особистих обставин позивач не встиг вивезти транспортний засіб у встановлені строки за територію України. Після чого 06.11.2017 року позивач повертався з приватної поїздки з Польщі через пропускний пункт «Грушів» Львівської митниці ДФС, під час митного оформлення інспектором митниці було складено протокол про порушення митних правил №5692/20900/17 за ч.3 ст.470 Митного кодексу України та призначено розгляд справи на 28.11.2017 року. Заступником начальника Львівської митниці ДФС, Скоромним Я.І. за результатами розгляду справи згідно вищевказаного протоколу було винесено постанову про порушення митних правил №5692/20900/17, якою застосовано стягнення до позивача у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Згідно норм ч.3 статті 470 МК України, передбачено відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення до органу доходів і зборів більше ніж на десять діб.
Правопорушення передбачене ч.3 ст.470 МК України є вчиненим 03.05.2017 року, а відтак адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, могло бути накладене не пізніше 04.11.2017 року, а провадження розпочато лише з моменту винесення протоколу 06.11.2017року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.
Норми ст.93 МК України встановлюють вимоги до переміщення транспортного засобу в режимі «транзит» та встановлють обов'язок поставлення транспортного засобу до органу доходів і зборів в строк встановалений ст.95 МКУ, тобто до 10 діб. З моменту настання одинадцятої доби і більше такий обов'язок не поширюється на особу, оскільки такий поширюється виключно в строки транзиту, після спливу яких в свою чергу наступає відповідальність за їх перевищення.
Враховуючи ч.3 ст.470 МК України, кваліфікуюча норма якої передбачає санкцію за перевищення строку доставки транспортного засобу, проте не встановлює обов'язок доставления транспортного засобу до органу доходів і зборів. Обов'язок доставления транспорних засобів виключно передбачений в п.3, ч.1, ст.93 МК України, де вказано, що транспортний засіб повинен бути доставлений до завершення строків передбачених ст. 95 МК України. Тобто такий обов'язок поширюється лише в строки транзиту (до 10 діб).
З самого початку правової поведінки, з моменту ввезення в режимі «транзит» особа отримує термін до 10 діб і одночасно обов'язок вивезення до закінчення такого строку. Такий правовий обов'язок темпорально обмежений - починається з моменту ввезення у митну зону у режимі транзиту та завершується спливом строків, визначених у ст.95 МК України.
Після спливу такого строку позитивний обов'язок особи доставити відповідні предмети в орган доходів і зборів припиняється і деформується у "негативний" обов'язок - понести відповідальність за недоставлення товарів, транспортних засобів до органу доходів і зборів призначення (ст.470 МК України).
Отже, обов'язок особи доставити відповідні товари до органу доходів і зборів має чітко визначені часові межі, а тому тривалість часу після припинення такого обов'язку - це ознака, яка впливає лише на кваліфікацію правопорушення за ч.1, 2 чи 3 ст.470 МК України відповідно, однак, яка не дає жодних підстав говорити, що таке правопорушення носить триваючий характер, оскільки обов'язок особи доставити товар до органу доходів і зборів уже припинений.
Відтак правопорушення, передбачене ст.470 МК України, не є триваючим, а тому строки притягнення до адміністративної відповідальності слід обчислювати з моменту вчинення правопорушення, а не його виявлення.
Крім того, контроль за вивезенням автомобілів, ввезених у митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення» здійснюється митними органами у встановленому законом порядку, в тому числі за допомогою програмно-інформаційних комплексів. Це дає можливість своєчасного виявлення перевищення строків доставки товарів, встановлених ст.95 МК України. Несвоєчасне документування перевищення таких строків та несвоєчасне виявлення вчиненого у зв'язку з цим правопорушення, визначеного ст.470 МК України, не є підставою для висновку про триваючий характер цього правопорушення.
Крім того ст. 467 МК України не містить в переліку порушення передбаченого ст.470 МК України. А від так у відповідності до прямої норми Конституції України, а саме ст. 19 встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ідо передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, оскільки постанова Львівської митниці ДФС винесена без урахування строку накладення адміністративного стягнення визначеного ст..467 МК України.
Керуючись ст.ст.241-246, 286 КАС України, суд,
Позов задоволити.
Постанову Львівської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №5692/20900/17 від 28.11.2017 року за ч.3 ст.470 МК України про накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 8500 гривень скасувати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обовязки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Лялюк Є.Д.