Справа № 461/936/18
Провадження № 1-кс/461/843/18
14.02.2018 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_6 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 про незаконне затримання ОСОБА_4 , -
захисник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в ОСОБА_4 зі скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій просив визнати таким, що порушує вимоги кримінального процесуального законодавства факт затримання 10.02.2018 р. об 11 годині 07 хвилин, без ухвали слідчого судді, в порядку ст. 208 КПК України громадянина ОСОБА_4 , звільнити останнього з-під варти.
Свої вимоги адвокат мотивував тим, що 10.02.2018 року працівниками прокуратури Львівської області спільно з працівниками УСБУ у Львівській області на вул. 22 Січня в м. Дрогобичі Львівської області об 11 годині 07 хвилин затримано ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Однак, сторона захисту вважає, що затримання підзахисного та повідомлення йому про підозру у вчиненні злочину здійснено з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, відповідно до ч. І Розділу X Прикінцевих положень та ч. 4 ст. 216 КПК України з 20 листопада 2017 року слідчі органів прокуратури не уповноважені проводити досудове розслідування. Слідчі підрозділи прокуратури також відсутні в переліку органів досудового розслідування, зазначених в ст. 38 КПК України.
Разом з тим, інформацію про вимогу працівником правоохоронного органу неправомірної вимоги 02.02.2018 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018140000000046 за ознаками ч. 3 ст. 368 КК України вніс, не уповноважений на це, слідчий в ОВС першого слідчого відділу прокуратури Львівської області ОСОБА_6 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скаргу підтримали та просили задовольнити.
Слідчий та прокурор під час розгляду справи проти задоволення скарги заперечили, слідчому судді пояснили, що ухвалою слідчого судді від 13.02.2018 року підозрюваному ОСОБА_4 вже обраний запобіжний захід - домашній арешт. Крім того, прокурор ОСОБА_5 зазначив, що він особисто проводив всі слідчі дії по справі, вносив відомості до ЄРДР, проводив обшуки та затримання ОСОБА_4 .
З'ясувавши фактичні обставини справи, перевіривши матеріали скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, слідчий суддя підстав для задоволення скарги не вбачає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставлені особи до суду.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадку, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2018 року підозрюваному ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Відповідно до листа ВССУ від 05.04.2013 року № 223-559/0/4-13, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчі судді зобов'язані перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.
Відтак, слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу були перевірені повноваження суб'єктів клопотання - слідчих та прокурорів, після постановлення даної ухвали ОСОБА_4 був звільнений з-під варти.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 відмовити.
Керуючись ст.206 КПК України, слідчий суддя -
у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 про незаконне затримання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1 .