Справа № 490/11209/14-ц
нп 6/490/25/2018
Центральний районний суд м. Миколаєва
09 лютого 2018 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Черенкової Н.П.,
при секретарі - Сасік Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві подання державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,-
Старший державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_3 звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 до виконання зобов'язань, покладених виконавчим документом.
Свої вимоги державний виконавець мотивував тим, що на виконанні у Центральному відділі Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу у розмірі 71271,01 дол. США. Оскільки боржник ухиляється від виконання судового рішення, державний виконавець і просив суд задовольнити вимоги подання у повному обсязі.
Державний виконавець до судового засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності та вимоги подання підтримав у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для задоволення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України, виходячи з наступного.
Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.
Підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 441 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
За змістом ст. 18 ч. 3 п. 19 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець вправі звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання останнім зобов'язань за рішенням про стягнення заборгованості.
Зважаючи на викладене, суд, вирішуючи питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, насамперед, повинен встановити факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.
Факт ухилення боржника від виконання рішення має підтверджуватись доказами, на які державний виконавець повинен посилатись в поданні, а належні та допустимі докази ухилення боржника слід безпосередньо надавати суду.
Так, під ухиленням від виконання зобов'язань слід розуміти як пряму відмову від виконання рішення, так і інші винні дії, які свідчать про те, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань.
Державним виконавцем до суду подані акти державного виконавця від 11.12.2017 року та від 27.11.2017 року про відсутність ОСОБА_2 за адресою місця проживання. Разом з тим, доказів того, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження суду не надано.
Державним виконавцем не зазначено і не надано жодного доказу на підтвердження того факту, що ОСОБА_2 має намір виїхати за межі України і що саме обмеження його у виїзді за кордон яким-небудь чином вплине на виконання боржником рішення суду і буде сприяти погашенню ним заборгованості.
Крім того, в матеріалах справи не надано достатньо відомостей про те, що державним виконавцем здійснені всі можливі інші заходи необхідні для своєчасного і повного виконання рішень суду.
Керуючись ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПКУкраїнисуд,
У задоволенні подання Центрального відділу Державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у Миколаївській області про обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в строки та в порядку, передбаченому ст.ст. 354-355 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова