нп 2/490/2412/2017 Справа № 490/7370/16-ц
Центральний районний суд м. Миколаєва
23 січня 2018 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Сасік Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 05.09.2012 р. між ним та ОСОБА_1 укладений договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Посилаючись на те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за їх користування, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у розмірі 5230,00 грн., проценти за користування кредитом - 1320,34 грн., пеню - 3444,45 грн., штрафи - 950,00 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (процентна складова) у розмірі 525,69 грн., а всього 11539,48 грн. та судові витрати у розмірі 378,00 грн.
У подальшому представник позивача на виконання ухвали суду від 31.03.2017 року надав розгорнутий розрахунок заборгованості за договором б/н від 05.09.2012 року станом на 15.05.2017 року, згідно якого заборгованість відповідача за кредитним договором становить: 4799,00 грн. - тіло кредиту, 1320,34 грн. - нараховані відсотки, 18285,82 грн. - пеня, а також 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 1220,26 грн. - штраф (процентна складова), а всього 26125,52 грн.
Представник позивача просив про розгляд справи у його відсутності, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача до надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов не визнав та надав заперечення проти позову, в яких вказав, що банком не надано жодного доказу у підтвердження того, що Умови та правила надання банківських послуг не підписувалися ОСОБА_1 та не надавалися їй для ознайомлення. Окрім того, вказав, що кредитним договором не визначений розмір процентів, тип процентої ставки та порядок їх сплати, а також не передбачено нарахування пені та штрафу.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін.
Обставини справи, встановлені судом.
05.09.2012 р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом оформлення і підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, у якій указано, що вона разом з Памяткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між сторонами договір про надання банківських послуг. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 05.09.2012 р. станом на 15.05.2017 року розмір заборгованості ОСОБА_1 перед банком становить 26125,52 грн., з яких: 4799,00 грн. - тіло кредиту; 1320,34 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом; 18285,92 грн. - пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина); 1220,26 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За частиною першою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (ст. ст. 530, 631 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Враховуючи зазначені обставини та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що заборгованість по тілу кредиту станом на 15.05.2017 р. у розмірі 4799,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 1320,34 грн. підлягає стягненню з ОСОБА_1
Вирішуючи позов в частині розміру штрафних санкцій суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені Умови не містять підпису відповідача. При цьому, позивач не надав суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту. Зазначена правова позиція міститься у постановах Верховного суду України від 22 березня 2017 року (справа № 6-2320цс16).
Так, представлена банком анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, підписана відповідачем, не містить ознак узгодження в письмовій формі умов щодо розміру пені та штрафу.
А представлені банком витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які не підписані ОСОБА_1М, не доводять про досягнення між сторонами по справі домовленості щодо розміру пені та штрафу на умовах визначеними цими документами.
Також слід зазначити, що незважаючи на те, що умови викладені в анкеті-заяві містять ознаки договору приєднання, який передбачає приєднання до запропонованих умов, встановлених однією стороною - банком, викладених в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, на що посилається у позові ПАТ КБ «ПриватБанк», ці обставини не дають підстав для визнання їх складовою договору банківських послуг, про який ведеться мова у анкеті-заяві, у разі відсутності на них підпису іншої сторони, яка приєднується. Ознакою такого договору це відсутність у сторони, що приєднується можливості приймати участь у визначені умов договору, але сторона - приєднання не позбавлена законом права його підписати, чим підтверджує свою згоду на укладання договору на таких умовах.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог банку в частині стягнення пені та штрафів.
Разом з тим, враховуючи наявність у відповідача обов'язку щодо сплати неустойки, передбаченої ч. 1 ст. 1050 ЦК України, суд вважає достатнім стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 1220,26 грн.
Враховуючи вищевикладене з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по тілу кредиту у розмірі 4799,00 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 1320,34 грн. та пеню у розмірі 1220,26 грн. станом на 15.05.2017 року, а всього 7339,60 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем ( судовий збір у розмірі 1378,00 грн.) - підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 876,47 грн. (7339,60 грн. х 1378,00грн. /11539,48 грн. = 876,47 грн.)
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 263-265, 354-355 ЦПК України, ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» заборгованість за Договором б/н від 05.09.2012 року у сумі 7339,60 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 4799,00 грн., заборгованість за відсотками - 1320,34 грн., пеня - 1220,26 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 876,47 грн.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 354 - 355 ЦПК України.
Суддя Н.П. Черенкова