13 лютого 2018 року
Справа № 489/2522/17
Номер провадження 2/489/229/18
Іменем України
13 лютого 2018 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Тихонової Н.С.,
секретар судового засідання - Сироватка Т.О.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача ДАБІ - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області , ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації, зобов'язання вчинити певні дії,
В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області , ОСОБА_4 з позовом , яким просив скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зобов'язати відповідачку привести житловий будинок № 7 по вул. 10 Поздовжня в м. Миколаєві у попередній стан шляхом проведення за власний рахунок відповідної перебудови.
При цьому посилався на те, що йому та відповідачці на праві спільної часткової власності належить будинок № 7 по вул. 10 Поздовжня в м. Миколаєві. Однак сторони не можуть дійти згоди щодо користування спільним майном, між ними постійно виникають спори з цього приводу. До того ж, відповідачка самовільно добудувала мансардний поверх над усім будинком, у тому числі й над частиною, яка належить позивачу, без його згоди. Також Управлінням ДАБІ зареєстровано декларацію про готовність об'єкта (мансардного поверху) до експлуатації , яка містить недостовірні дані та не враховано те, що ОСОБА_4 не було отримано містобудівні умови та обмеження, необхідні для реконструкції. Зазначені дії відповідачів суттєво порушують права позивача, як власника нерухомого майна.
У судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали.
Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась. Про розгляд справи повідомлена належним чином.
Представник ДАБІ у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав. Зазначав, що даний позов стосовно вимог до ДАБІ за предметною підсудністю підлягає розгляду окружним адміністративним судом. З огляду на суть вимог, вважав позов безпідставним, оскільки відсутні порушення законодавства з боку Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області тареєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації була проведена у відповідності до чинних нормативних документів .
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд виходить з такого.
Згідно Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 20.04.2016 р. визнано за ОСОБА_1 право власності на 141/400 частин житлового будинку № 7 по вул. 10-та Поздовжня в м. Миколаєві.
ОСОБА_5 належить інша частина житлового будинку № 7 по вул. 10-та Поздовжня в м. Миколаєві.
Відповідно до ст. 15 Конституції України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За положеннями ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 151 ЖК України, громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру) зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.
ОСОБА_4, з метою поліпшення житлових умов та необхідності ремонту даху, здійснила реконструкцію житлового будинку за адресою № 7 по вул. 10-та Поздовжня в м. Миколаєві.
Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", виявлені недостовірні дані у декларації мають бути підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом , зокрема, якщо він: 1) збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.
За інформацією, зазначеною ОСОБА_4 в декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.11.2015 року та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 03.02.2016 року, реконструкція частини будинку не передбачає зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані. Крім того зазначено, що реконструкція частини житлового будинку здійснена на підставі проектної документації, розробленої ФОП ОСОБА_6, який має кваліфікаційний сертифікат. Отже є безпідставними твердження позивача щодо відсутності будівельного паспорту на виконані роботи.
Відповідно до ч.4 сит.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", реконструкція об'єктів будівництва без зміни геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані можуть здійснюватись за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
Право на виконання будівельних робіт ОСОБА_4 набуто у відповідності до ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Управлінням 26.11.2015 року за № МК 082153300251.
З огляду на наведене, за положеннями ч.2 ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" , п.22 Порядку № 461, відсутні підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом.
Крім того, необхідно зазначити, що подання письмової згоди другого співвласника для реєстрації декларації не встановлено жодною правовою нормою у сфері містобудівної діяльності, а тому не може бути підставою для скасування декларації.
Суд не може погодитись із позицією представника відповідача щодо предметної підсудності заявлених вимог адміністративному суду, оскільки ці вимоги стосуються права власності на нерухоме майно.
У постанові від 17.02.2015 (справа №21-551а14) ВСУ висловив правову позицію, яка полягає в тому, що в разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, на підставі якого виникають цивільні права й обов'язки особи, а потім такі права підтверджуються чи оформлені відповідним правовстановлюючим документом, подальше оспорювання іншою особою правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права має вирішуватись у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Такої позиції дотримувався і Вищий адміністративний суд. Наприклад, в ухвалі від 29.03.2016 (справа №701/720/15-а) зазначено: оскільки позивачем оспорюється правомірність набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, такий спір не має ознак адміністративного та підлягає вирішенню в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Однією із підстав заявлених вимог позивачем зазначено, щоУправлінням ДАБІ зареєстровано декларацію про готовність об'єкта (мансардного поверху) до експлуатації , яка містить недостовірні дані.
Суд не може погодитись із правомірністю зазначених вимог , оскільки підстави для скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації визначені ч.2 ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Так, у разі виявлення відповідним органом ДАБ контролю факту недостовірних даних, наведених у надісланому повідомлені чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети , або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чим без належного затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому КМУ.
Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, подана ОСОБА_4 03.02.2016 року до Управління на об'єкт "Реконструкція частини житлового будинку по вул. 10 Поздовжня, 7 в м. Миколаєві, відповідала вимогам ст.39 та п.п. 17-21 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого КМУ від 13.04.2011 року № 461., у зв'язку з чим була зареєстрована Управлінням.
При цьому відсутній сам факт подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, що є необхідною складовою для скасування реєстрації декларації.
Представник позивача також посилається на те, що недостовірні дані у оскарженої Декларації, це зазначення дати початку будівництва 26.11.2015 року та ця дата відповідає даті подання або реєстрації документа, хоча фактично будівництво почалось набагато раніше та ДБІ було про це відомо, оскільки було зафіксовано комісією, яка надавала відповідь на його звернення.
Проте саме таке заповнення декларації відповідає її Типовій формі та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого КМУ від 13.04.2011 року № 461., отже не є помилкою, недостовірними даними, та у будь-якому випадку підставою для скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у розумінні ч.2 ст.39-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
З огляду на вищенаведене, суд вважає заявлені позивачем вимоги до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації не підлягають задоволенню через їх безпідставність. Також не підлягають задоволенню вимоги до ОСОБА_4 про зобов'язання привести житловий будинок № 7 по вул. 10 Поздовжня в м. Миколаєві у попередній стан шляхом проведення за власний рахунок відповідної перебудови, оскільки вони є похідними він реєстрації декларації, згідно якої ОСОБА_4 набула право власності на нерухоме майно у реконструйованому вигляді. Крім того, позивачем не доведено порушення будь-яких його прав відповідачами.
Керуючись ст.ст. 12, 18, 48, 81, 141, 259, 263-264 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області , ОСОБА_4 про скасування реєстрації декларації, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено 15.02.2018 року.
Суддя: Н.С. Тихонова