Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 480/2061/17
Провадження № 2/480/272/18
іменем України
14 лютого 2018 року Миколаївський районний суд Миколаївської області
в складі:
головуючого - судді Терентьєва Г.В.,
з участю секретаря - Куртась К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням,
Позивач звернулася до суду з вище вказаним позовом.
Просила визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 2 в будинку № 79 по вулиці Миру в с. Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області, оскільки відповідач з грудня 2011 року в її будинку не проживає, вселитися не намагається, своїх особистих речей до будинку не завозив.
Позивач надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не зявився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280-282 ЦПК України.
Відповідно до Свідоцтва про право власності власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Відповідно до ОСОБА_5 сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 01.11.2017 р. ОСОБА_6 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, але не проживає з грудня 2011 року.
На підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судовий захист цивільних прав та інтересів, шляхом визнання відповідного права, гарантується ст. 16 ЦК України, з якої вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема,- житловий будинок, садиба, квартира ( ст.ст. 379, 382 ЦК України).
Пунктом 34 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07.02.2014 року « Про судову практику у справах про захист прав власності та інших речових прав» зазначено, що власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення ( пункт 3 ч.1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстраційного обліку.
Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживають та не є членами сім'ї позивача, у зв'язку із тим, що він не вжив дій щодо зняття з реєстрації свого місця проживання у квартирі №2, яка розташована за адресою: с. Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області по вул. Миру, № 79 права позивача, як власника приміщення, де зареєстрован відповідач порушуються.
Оскільки судом встановлено, що права та інтереси позивача, як власника порушуються, та враховуючи ту обставину, що з моменту набуття права власності на квартиру позивачем відповідач втратив право користування зазначеною квартирою, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 346, 391 ЦК України, ст.ст. 76-80, 81, 258, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме: квартирою № 2 в будинку № 79 по вулиці Миру в с. Радісний Сад Миколаївського району Миколаївської області.
Рішення суду є підставою для органів реєстрації для зняття з реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя ОСОБА_7
14.02.2018