Справа № 520/982/18
Провадження № 1-кп/520/625/18
15.02.2018 року
Київський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
провівши в місті Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018161480000087 від 12 січня 2018 року відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м.Одесі, громадянина України, українця, працюючого арматурником в будівельній компанії «Будова», не одруженого, маючого середню спеціальну освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,-
за участю сторін провадження: прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
12 січня 2018 року, приблизно о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку №44 по вулиці Академіка Корольова в місті Одесі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою відкритого викрадення чужого майна, визначив об'єктом свого злочинного посягання майно, належне ОСОБА_6 , а саме шкіряний рюкзак, який знаходився на плечах у останньої. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів ОСОБА_3 , підійшов ззаду до ОСОБА_6 та шляхом ривку, рукою намагався відкрито викрасти рюкзак у останньої. Після чого ОСОБА_6 почала чинити опір ОСОБА_3 . Останній з метою подолання намірів потерпілої чинити опір застосував до ОСОБА_6 насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, що виразилось у нанесенні декількох ударів рукою по голові потерпілої, чим спричинив останній тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин голови. Після чого, ОСОБА_3 продовжив свої злочинні дії направлені на відкрите викрадення майна потерпілої: шкіряного рюкзака «Eighty&Ninety» вартістю 700 гривень, в якому знаходились: мобільний телефон « iPhone 5S» вартістю 9000 гривень, в якому була встановлена сім-карта оператора мобільного зв'язку «лайфселл» № НОМЕР_1 , вартістю 30 гривень, на рахунку якої перебували грошові кошти в сумі 100 гривень, портативний зарядний пристрій «Power Bank REMAX» вартістю 500 гривень, грошові кошти в сумі 150 гривень, а саме продовжив виривати своєю рукою зазначений рюкзак з рук ОСОБА_6 .
Так, своїми діями ОСОБА_3 намагався відкрито заволодіти майном ОСОБА_6 , та спричинити матеріальний збиток на загальну суму 10 480 гривень, однак довести свій злочинний намір до кінця ОСОБА_3 не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками поліції.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.
В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєнні вказаного кримінального правопорушення визнав та пояснив, що дійсно 12 січня 2018 року він вживав алкогольні напої з невідомими йому людьми, після чого, приблизно о 20 годині 40 хвилин він проходив повз будинку АДРЕСА_2 , де побачив невідому йому дівчину. Раптово у нього виникло бажання відібрати у дівчини рюкзак. Підійшовши до дівчини він застосовуючи фізичне насилля почав забирати у дівчини рюкзак, однак остання чинила опір та завадила йому заволодіти рюкзаком. Після чого він був затриманий працівниками поліції.
Крім того, обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що з матеріалами кримінального провадження він знайомий в повному обсязі, жодних зауважень до зібраних доказів він не має та вважає за непотрібним досліджувати всі докази. В скоєному він розкаюється та щиро просить пробачення у потерпілої.
Крім показань обвинуваченого судом досліджено характеризуючий матеріал щодо ОСОБА_3 , яким підтверджено, що обвинувачений за місцем проживання характеризується негативно, однак раніше до кримінальної відповідальності не притягався, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не перебуває.
Відповідно до звіту незалежної оцінки вартості рухомого майна від 13.01.2018 року, загальна вартість мобільного телефону «iPhone 5S», сім-карти мобільного оператора «Лайфселл», рюкзака «Eighty & Ninety», портативного зарядного пристрою «Power Bank REMAX» становить 10 230 гривень 00 копійок.
Потерпіла в судовому засіданні вважала за недоцільне досліджувати всі докази по справі та не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, просила суд призначити обвинуваченому покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Інші докази відповідно до ч.3 ст.349 КПК України при судовому розгляді не досліджувались, так як за згодою учасників судового провадження визнано недоцільним дослідження інших доказів, так як фактичні обставини ніким не оскаржуються та відсутні сумніви відносно позиції обвинуваченого та інших учасників судового провадження.
Даючи юридичну оцінку всебічно, повно та неупереджено дослідженим в судовому засіданні доказам, суд вважає, що в діях ОСОБА_3 дійсно є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України за ознаками закінченого замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, та обвинувачений дійсно винен в інкримінуємому йому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до досудової доповіді, підготовленої Київським районним центром пробації, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства та для окремих осіб оцінюється також як середній, перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
Визначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, суспільну небезпеку скоєного, і вважає, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, покарання йому слід призначити у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч.3 ст.68 КК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 усвідомив суспільну небезпеку скоєного ним кримінального правопорушення, вину у скоєному визнав та розкаявся, за місцем мешкання характеризується з негативної сторони, однак раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце роботи та проживання, беручи до уваги висновок органу пробації, суд вважає можливим звільнити обвинуваченого від призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.
Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до статті 67 КК України суд не вбачає.
Постановою слідчого від 13.01.2018 року речовими доказами визнано: мобільний телефон «iPhone 5S», рюкзак «Eighty & Ninety», портативний зарядний пристрій «Power Bank REMAX», грошові кошти в сумі 150 гривень, які було передано на зберігання потерпілій.
Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходив з положень ст.100 КПК України.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальних витрат в кримінальному провадженні не має.
Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України , суд,-
Визнати ОСОБА_3 винним за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України і на підставі цього закону призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Застосувати ст.75 КК України та звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.1, п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у виді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього в залі суду негайно.
Речові докази - мобільний телефон «iPhone 5S», рюкзак «Eighty & Ninety», портативний зарядний пристрій «Power Bank REMAX», грошові кошти в сумі 150 гривень, після набрання вироку законної сили залишити законному власнику - ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.
Суддя ОСОБА_1