КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1
Справа № 1414/5547/2012
Провадження № 2/1414/2410/2012 р.
іменем України
05.12.2012 року м.Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого по справі - судді Чернявської Я.А.,
при секретарі судового засідання - Малаховій О.Д.,
за участю представника позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
У жовтні 2012 року позивач звернулась до суду з вказаним позовом, в обґрунтовування заявлених вимог вказувала, що 12.06.2003 року померла її мати - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтв про народження, одруження та смерть. На випадок своєї смерті заповіт вона не залишила. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті матері є позивач. Згідно довідки про склад сім'ї позивач фактично прийняла спадщину відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української PCP, що діяв на час смерті спадодавиці, оскільки проживала та була зареєстрована за однією адресою разом із матір'ю на день її смерті.
08.10.1993 року рішенням XIX сесії XXI скликання ОСОБА_5 районної ради народних депутатів Миколаївської області «Про затвердження проекту відводу земель, наданні земельних ділянок під індивідуальну житлову забудову» (згідно п. 20 додатку до рішення) матері ОСОБА_3 /І.О. - ОСОБА_4 було надано під індивідуальну житлову забудову земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою м. Миколаїв, вул. 6-та Вітовська, 60.
Відповідно до зазначеного рішення інститутом землевпорядкування було розроблено проект відводу земельної ділянки в натурі. Мати позивачки - ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку отримала державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60 (із межами від А до Б - землі мікрорайону, від Б до В вул. 6 Вітовська, 62, від В до Г вул.. 6 Вітовська, від Г до А вул..6 Вітовська, 58), виданий ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546.
Таким чином, після смерті спадкодавиці ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої в м. Миколаєві по вул. 6 Вітовська, 60, а право власності спадкодавця підтверджено Державним актом про право приватної власності на землю, виданим на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546 на підставі рішення XIX сесії XXI скликання ОСОБА_5 районної ради народних депутатів Миколаївської області 08.10.1993 року.
У 2007 році позивач відповідно до вимог законодавства звернулася до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на належну їй земельну ділянку, розташовану в м. Миколаєві по вул. 6 Вітовська, 60.
Однак нотаріусом відповідно до листа № 17/02-14 від 12.01.2010 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану в м. Миколаєві по вул. б Вітовська, 60 у зв'язку з тим, що Державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року на ім'я ОСОБА_4 має незастережні виправлення, а відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат» та п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 року нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
У зв'язку з цим позивачу було рекомендовано звернутися до суду з даними позовними вимогами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила про задоволення позову.
Відповідач - Миколаївська міська Рада, свого представника в судове засідання не направила, проте надала до суду заяву про слухання справи в їх відсутності, позовні вимоги визнали, просили суд прийняти рішення за наявними в справі матеріалами на підставі діючого законодавства.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, взявши до уваги заяву від відповідача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 12.06.2003 року померла мати ОСОБА_3 - ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтв про народження, одруження та смерть. На випадок своєї смерті заповіт вона не залишила. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, яка померла 12.06.2003 року згідно матеріалів спадкової справи є позивач. Згідно довідки про склад сім'ї позивач фактично прийняла спадщину відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української PCP, що діяв на час смерті спадодавиці, оскільки проживала та була зареєстрована за однією адресою разом із матір'ю на день її смерті.
08.10.1993 року рішенням XIX сесії XXI скликання ОСОБА_5 районної ради народних депутатів Миколаївської області «Про затвердження проекту відводу земель, наданні земельних ділянок під індивідуальну житлову забудову» (згідно п. 20 додатку до рішення) матері ОСОБА_3 - ОСОБА_4 було надано під індивідуальну житлову забудову земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою м. Миколаїв, вул. 6-та Вітовська, 60.
Відповідно до зазначеного рішення ОСОБА_6 у встановленому законодавством порядку отримала державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60 (із межами від А до Б - землі мікрорайону, від Б до В вул. 6 Вітовська, 62, від В до Г вул.. 6 Вітовська, від Г до А вул..6 Вітовська, 58), виданий ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546.
Таким чином, після смерті спадкодавця ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої в м. Миколаєві по вул. 6 Вітовська, 60, а право власності спадкодавця підтверджено Державним актом про право приватної власності на землю, виданим на ім'я ОСОБА_4 ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546 на підставі рішення XIX сесії XXI скликання ОСОБА_5 районної ради народних депутатів Миколаївської області 08.10.1993 року. У 2007 році позивач відповідно до вимог законодавства звернулася до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері на належну їй земельну ділянку, розташовану в м. Миколаєві по вул. 6 Вітовська, 60.
Однак нотаріусом відповідно до листа № 17/02-14 від 12.01.2010 року, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку, розташовану в м. Миколаєві по вул. 6 Вітовська, 60 у зв'язку з тим, що Державний акт про право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року на ім'я ОСОБА_4 має незастережні виправлення, а відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат» та п. 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України N 20/5 від 03.03.2004 року нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.
Дійсно при дослідженні Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60 (із межами від А до Б - землі мікрорайону, від Б до В вул. 6 Вітовська, 62, від В до Г вул.. 6 Вітовська, від Г до А вул..6 Вітовська, 58 виданого ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546, з'ясовується, що виправлено без застереження по батькові матері (з «Ілларіоновн на «Ілларіонівні» замість «Іларіонівні») та виправлено площу земельної ділянки з «0,10» га на «0,09» га.
При цьому зі змісту розпорядження ОСОБА_5 районної ради народних депутатів Миколаївсько: області «Про затвердження проекту відводу земель, наданні земельних ділянок під індивідуальн. житлову забудову» (згідно п. 20 додатку до рішення) моїй матері - ОСОБА_4 таріонівні (російською мовою «Хорунженко Александре Илларионовне») було надано під індивідуальну житлову забудову земельну ділянку, розташовану за адресою м. Миколаїв, вул. 6-та Вітовська, 60.
Розбіжності в написанні по батькові спадкодавця при отриманні земельної ділянки, мають бути розцінені як граматична помилка, оскільки всі інші анкетні дані та обставини придбання земельної ділянки померлою співпадають.
Дані протиріччя неможливо усунути або виправити в адміністративному порядку, оскільки власник земельної ділянки помер.
Згідно з п.6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суди мають повноваження розглядати справи про встановлення факту належності правовстановлюючого документа особі, прізвище, ім'я, по батькові якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. З ст.1268 Цивільного Кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї, в зв'язку з чим законними є вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом, оскільки нотаріус не може прийняти для вчинення нотаріальних дій документи, які мають підчистки або дописки, у зв'язку з чим є неможливим оформлення спадкових прав позивачем в іншому порядку, окрім судового. Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1220, 1223, 1258, 1261-1264, 1268, 1272 ЦК, ст. 213- 215 ЦПК, суд-
Позов ОСОБА_3 до Миколаївської міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_4, яка померла 12.06.2003 року, правовстановлюючого документу - Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60, виданого ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546, в якому її по-батькові замість правильного «Іларіонівні» помилково зазначене як «Ілларіоновні» та площу земельної ділянки виправлено з «0,10» га на «0,09» га.
Визнати за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, право власності на земельну ділянку загальною площею 0,09 га, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60 (із межами від А до Б - землі мікрорайон', від Б до В вул. 6 Вітовська, 62, від В до Г вул. 6 Вітовська, від Г до А вул. 6 Вітовська, 58), яка належала раніше померлій на підставі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,09 га, розташовану за адресою: м. Миколаїв, вул. 6 Вітовська, 60, виданого ОСОБА_5 районною радою народних депутатів Миколаївської області від 12.01.1994 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 546.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Я.А.Чернявська