Справа № 405/5091/17
1-кп/405/238/17
15.02.2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120020001793 від 13.02.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України,
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20.12.2017 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання строком на 60 днів, тобто до 18.02.2018 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою.
В судовому засіданні прокурор вказав про необхідність продовження тримання обвинуваченого під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, обвинувачений може ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , заперечив щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки ризики, наведені прокурором не доведені, він не має наміру ухилятися від суду, тому вважає, що є підставі для зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 суд бере до уваги вимоги Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини.
Зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення ЄСПЛ від 06.04.2000 р. у справі «Лабіта проти Італії»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 р. у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Також при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 судом враховано обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 не працює, не одружений, раніше судимий за вчинення корисливого злочину проти власності.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст.190 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, за одне з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених ст. 177 КПК України, а саме: можливість ухилення від явки до суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та можливість вчинення інших кримінальних правопорушень.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистою свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає продовженню строком на 60 днів, тобто до 15 квітня 2018 року, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд -
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 15 квітня 2018 року - 11:55 год.
Копію ухвалу направити до ДУ “Кропивницька УВП (№14)”.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_5