Справа № 405/604/18
1-м/405/1/18
13 лютого 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого вироком Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року за ч.3 ст.30, ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, із застосуванням ст.64 КК Російської Федерації, до 5 років позбавлення волі,
Вироком Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 30 ч.5 ст. 228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений із застосуванням інформаційно - телекомунікаційної мережі «Інтернет», організованою групою, в особливо великому розмірі), і призначено покарання, із застосуванням ст.64 КК Російської Федерації, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. Визначено, що строк відбування покарання рахувати з 27.04.2017 року, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 час затримання в порядку ст.91 КПК РФ з 14.05.2016 року по 15.05.2016 року, а також час тримання під вартою в якості міри запобіжного заходу з 16.05.2016 року по 26.04.2017 року.
Міністерство юстиції України звернулося до суду з клопотання про приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України, в якому заявник просив суд визначити норми (статті, частини статей) Кримінального кодексу України, якими передбачена відповідальність за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 визнаний винним вказаним вище вироком суду РФ, та визначити строк позбавлення волі, що підлягає відбуванню засудженим ОСОБА_3 на підставі цього вироку суду.
В судове засідання представник Міністерства юстиції України не з'явився, про час, місце та дату розгляду клопотання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій підтримав клопотання в повному обсязі та просив розгляд клопотання проводити без участі в судовому засіданні представника Міністерства юстиції України (а.п. 3, 46, 50-51).
Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно належним чином, надав до суду клопотання, в якому просив розглянути клопотання Міністерства юстиції України без його участі, не заперечував проти приведення вироку суду Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_3 з урахуванням вимог ст.ст. 602, 610, КПК України, ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII) (а.п. 49).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів судового розгляду не здійснювалося.
Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно вироку Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 30 ч.5 ст. 228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений із застосуванням інформаційно - телекомунікаційної мережі «Інтернет», організованою групою, в особливо великому розмірі), і призначено покарання, із застосуванням ст.64 КК Російської Федерації, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. Визначено, що строк відбування покарання рахувати з 27.04.2017 року, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_3 час затримання в порядку ст.91 КПК РФ з 14.05.2016 року по 15.05.2016 року, а також час тримання під вартою в якості міри запобіжного заходу з 16.05.2016 року по 26.04.2017 року (а.п. 5-26).
Відповідно до розпорядження про виконання вироку, що набрав законної сили, вирок Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року відносно ОСОБА_3 набрав законної сили 23.05.2017 року (а.п. 27).
На даний час ОСОБА_3 відбуває покарання у ФКУ «Виправна колонія № 5 УФСВП Росії по Рязанській області». Початок строку відбування покарання - 27.04.2017 року, кінець відбуття строку покарання - 13.05.2021 рік (а.п. 31).
Згідно заяв ОСОБА_3 , останній висловив бажання бути переданим в Україну для подальшого відбування покарання, правові наслідки передачі його до України для подальшого відбування покарання йому роз'яснені (а.п. 32, 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 КПК України клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України розглядає суд першої інстанції за останнім відомим місцем проживання засудженої особи в Україні або за місцем знаходження Міністерства юстиції.
Остання відома адреса проживання ОСОБА_3 в Україні: АДРЕСА_1 (а.п. 40-42).
Як вбачається з вироку Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 30 ч.5 ст. 228.1 КК РФ (замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений із застосуванням інформаційно - телекомунікаційної мережі «Інтернет», організованою групою, в особливо великому розмірі), що також є караним діянням відповідно до чинного законодавства України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.609 КПК України Міністерство юстиції України в разі прийняття рішення щодо прийняття громадянина України, засудженого судом іноземної держави, для подальшого відбування покарання на території України звертається до суду з клопотанням про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України.
В силу ч.1 ст.602 КПК України вирок суду іноземної держави може бути визнаний і виконаний на території України у випадках і в обсязі, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.4 Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків санкція (тобто призначене покарання) може виконуватися іншою Договірною Державою тільки у разі, якщо згідно з її законодавством дія, за яку була встановлена санкція, була б злочином в разі її вчинення на її території, та особа, якій було встановлено санкцію, підлягала би покаранню, в разі якщо вона вчинила б цю дію там.
Так, за замах на незаконний збут наркотичних засобів, вчинений організованою групою, в особливо великому розмірі (ч.3 ст. 30 ч.5 ст. 228.1 КК РФ)в Україні встановлена кримінальна відповідальність за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 307 КК України.
З огляду на зазначені норми, суд констатує, що відповідальність за суспільно небезпечне діяння, за яке засуджено ОСОБА_3 в Російській Федерації, передбачена також законодавством України. При цьому суд не вправі вдаватися в оцінку дій особи, встановлених вироком іноземної держави.
Згідно з ч.3 ст.610 КПК України під час розгляду клопотання Міністерства юстиції України суд визначає статті (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, якими передбачена відповідальність за кримінальне правопорушення, вчинене засудженим громадянином України, і строк позбавлення волі, визначений на підставі вироку іноземної держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конвенції про передачу засуджених осіб 1983 року, компетентні власті держави виконання вироку визнають вирок з використанням судової та адміністративної процедури своєї держави і таким чином замінюють міру покарання, призначену в державі винесення вироку, мірою покарання, передбаченою законодавством держави виконання вироку за такий самий злочин, згідно з положеннями ст. 11 Конвенції, яка передбачає, що у разі зміни вироку застосовувати процедури, передбачені законодавством держави виконання вироку.
Враховуючи, що ОСОБА_3 є громадянином України, вирок суду Російської Федерації, яким він засуджений, набрав законної сили, строк покарання, який має відбувати засуджений більше шести місяців, отримано згоду на передачу засудженого в Україну для подальшого відбування покарання, кримінальне правопорушення, внаслідок вчинення якого було ухвалено вирок, є злочином згідно із законодавством України, суд вбачає підстави для приведення вироку у відповідність із законодавством України.
Відповідно до ст. 11 Конвенції при застосуванні процедури зміни вироку суд змінює кваліфікацію дій засудженого відповідно до Кримінального кодексу України та визначає покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 610 КПК України при визначенні строку покарання у виді позбавлення воді, що підлягає відбуванню на підставі вироку суду іноземної держави, суд дотримується тривалості призначеного таким вироком покарання, крім таких випадків:
1)якщо законом України про кримінальну відповідальність за кримінальне правопорушення максимальний строк позбавлення волі є меншим, ніж призначений вироком суду іноземної держави, суд визначає максимальний строк позбавлення волі, передбачений кримінальним законом України:
2)якщо строк покарання, призначений вироком суду іноземної держави, є меншим, ніж мінімальний строк, передбачений санкцією статті Кримінального кодексу України за відповідне кримінальне правопорушення, суд дотримується строку, визначеного вироком суду іноземної держави.
Таким чином, за своїм характером покарання не повинне посилювати кримінальне покарання засудженої особи.
Щире каяття, сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання своєї винуватості, те, що обвинувачений вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають можливість на підставі ст. 69 КК України призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 3 ст. 307 КК України.
Беручи до уваги те, що за ч.3 ст.307 КК України мінімальний строк, передбачений санкцією статті, складає дев'ять років, суд, дотримуючись вимог ч.4 ст.610 КПК України, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 , дотримуючись строку, визначеного вироком суду Російської Федерації, із застосуванням ст.69 КК України, а також не призначати додаткове покарання, передбачене ч.3 ст. 307 КК України.
Також, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться за правилами, встановленими ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VIII, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі (абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України).
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
З вироку Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 перебував під вартою з 14.05.2016 року до набрання вироком законної сили (а.п. 26).
Таким чином, строк попереднього ув'язнення ОСОБА_3 з 14.05.2016 року по 23.05.2017 року (день набрання вироком законної сили) підлягає зарахуванню у строк відбуття покарання із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що клопотання Міністерства юстиції України про приведення у відповідність із законодавством України вироку Октябрського районного суду м. Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року, згідно якого ОСОБА_3 засуджений за ч.3 ст.30 ч.5 ст.228.1 КК Російської Федерації, із застосуванням ст.64 КК Російської Федерації, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9-12 Конвенції «Про передачу засуджених осіб», ст.ст. 602, 610 КПК України, суд -
Клопотання Міністерства юстиції України про приведення вироку Російської Федерації у відповідність із законодавством України відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Привести вирок Октябрського районного суду м.Рязані Російської Федерації від 27.04.2017 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність із законодавством України.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим за ч.2 ст. 15 ч.3 ст. 307 КК України, із застосування ст.69 КК України, на строк 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 14 травня 2016 року, зарахувавши в строк відбування покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України «Про внесення зміни до Кримінального Кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року) строк попереднього ув'язнення з 14.05.2016 року по 23.05.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом семи днів з дня її винесення.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1