вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"29" січня 2018 р. Cправа № 902/1028/17
Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке", смтСитківці Немирівського району Вінницької області
про стягнення 1610858,01 грн згідно договору поставки
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1, довіреність б/н від 28.12.2017;
відповідача не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Украгроком" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" заборгованості в розмірі 1610858,01 грн, що нарахована в зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань згідно договору поставки №ВН300316/02 від 30.03.2016, з яких 895773,37 грн - основного боргу, 216777,62 грн - штрафу, 262271,22 грн - 30% річних та 236035,79 грн - пені.
Відповідно до ухвали суду від 22.12.2017 розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Даною ухвалою підготовче засідання у справі №902/1028/17 призначено на 29.12.2017.
Ухвалою суду від 29.12.2017 закрито підготовче провадження у справі №902/1028/17; справу призначено до розгляду по суті на 29.01.2018.
На визначену судом дату (29.01.2018) в судове засідання з'явився представник позивача.
Представник відповідача правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце розгляду справи по суті був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи.
Разом з цим, 29.01.2018 на адресу суду надійшла заява б/н від 29.01.2018 (вх. канц. суду №06-52/765/18) за підписом представника відповідача ОСОБА_2 "про розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Ситковецьке", мотивована зайнятістю останнього в іншому судовому засіданні.
Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.
У зв'язку з вищезазначеним, за згодою представника позивача, суд перейшов до судового розгляду спору по суті.
Судовий розгляд справи (29.12.2017) здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.222 ГПК України.
Представник позивача позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
30 листопада 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (покупець) укладено договір поставки №Вн300316/02 на умовах товарного кредиту (а.с. 12-16).
Відповідно до предмету договору, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1. договору).
Відповідно до п.1.2. договору, найменування товару, його кількість, терміни поставки та оплати, базис поставки (місце передачі покупцю) визначені у Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною. Ціна за одиницю виміру товару та його загальна ціна, яку має сплатити покупець, визначається Специфікаціями (додатками) до цього договору, з урахуванням вимог щодо цього, викладених в тексті самого договору (розділ 2). Продавець має право достроково виконати свої зобов'язання щодо поставки товару.
Факт поставки та передачі товару від продавця до покупця фіксується шляхом складання та підписання накладних (або актів приймання-передавання) повно важними представниками сторін. З моменту прийому-передачі товару до покупця переходить право власності на товар та ризики його випадкового знищення або пошкодження (п. 1.4. договору).
Відповідно до п.2.1. договору, ціна товару, умови та витрати на доставку вказується сторонами в Специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сплата ціни товару покупцем здійснюється у гривнях України. Сторони можуть визначити в Специфікації грошовий еквівалент ціни товару в іноземній валюті - у доларах США (Євро), по курсу продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує даті підписання Специфікації.
Покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів в гривнях на банківський рахунок продавця, вказаний в рахунку-фактурі. Оплата рахунку-фактури дійсна в межах терміну визначеного в ньому (п.2.2. договору).
Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем у присутності уповноваженого представника продавця в момент отримання товару від продавця. Покупець зобов'язаний перевірити комплектність, цілісність тари, а також відсутність ознак пошкодження або псування товару. Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується видатковою накладною. Після приймання товару за кількістю претензії покупця щодо кількості, пакування чи зовнішнього вигляду товару не приймаються (п.4.4. Договору).
Відповідно до п.4.11 договору, стосовно товару, яким є засоби захисту рослин та регуляторів росту рослин, претензії щодо прихованих недоліків товару, які з'являються після застосування товару, приймаються та можуть бути задоволені продавцем лише у випадку присутності представника продавця під час першого застосування товару покупцем. Під час такого першого застосування товару представники сторін складають акт застосування товару на контрольній смузі. В акті зазначається вид застосованого товару, час його застосування, рослинна культура щодо якої застосований товар та інші дані. При розгляді претензії продавцем береться до уваги результати застосування товару на контрольній смузі.
Стосовно товару, яким є насіння, претензії щодо прихованих недоліків товару заявляються покупцем протягом 30 днів з дати приймання-передачі товару. У цьому випадку покупець повинен письмово заявити про це продавцю негайно та викликати представника продавця для складання акту, в якому фіксуються виявлені недоліки товару. На вимогу продавця недоліки товару повинні бути підтверджені результатами аналізів лабораторії (п. 4.12. договору).
Претензії покупця розглядаються продавцем в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії і можуть бути визнані обґрунтованими тільки при умові дотримання покупцем вимог розділу 4 договору, а також вимог інструкції виробника, інших нормативних документів по транспортуванню, зберіганню та застосуванню товару (п. 4.13. договору).
В рамках договору поставки №Вн300316/02 від 30.11.2016 між сторонами було укладено додатки до договору №№1-16 (специфікації №№1-16) (а.с.17-32), а саме:
- специфікація №1 від 05.04.2016 на суму 2 577502,75 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №2 від 05.04.2016 на суму 341352,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №3 від 06.04.2016 на суму 761079,90 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №4 від 19.04.2016 на суму 210000,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №5 від 19.04.2016 на суму 380759,20 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №6 від 04.05.2016 на суму 28411,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №7 від 05.05.2016 на суму 427650,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №8 від 06.05.2016 на суму 174000,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №9 від 06.05.2016 на суму 369595,80 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №10 від 25.05.2016 на суму 184029,60 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №11 від 26.05.2016 на суму 65419,76 грн термін опати до 10.11.2016;
- специфікація №12 від 22.06.2016 на суму 67257,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №13 від 04.07.2016 на суму 196948,65 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №14 від 04.07.2016 на суму 523675,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація №15 від 04.07.2016 на суму 125682,00 грн термін оплати до 10.11.2016;
- специфікація№16 від 05.07.2016 на суму 53805,60 грн термін оплати до 10.11.2016.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаного договору, продавець поставив товар відповідачу у кількості та асортименті, вказаному у специфікаціях №№1-16 до договору на загальну сум 6487168,32 грн з ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: видаткова накладна №Вн000009 від 05.04.2016 на суму 341352,00 грн; видаткова накладна №Вн000013 від 06.04.2016 на суму 739704,00 грн; видаткова накладна №Вн000021 від 11.04.2016 на суму 21375,90 грн; видаткова накладна №Вн000043 від 19.04.2016 на суму 239904,51 грн; видаткова накладна №Вн000042 від 19.04.2016 на суму 179700,00 грн; видаткова накладна №Вн000055 від 22.04.2016 на суму 1993567,79 грн; видаткова накладна №Вн000059 від 22.04.2016 на суму 380759,20 грн; видаткова накладна №Вн000063 від 25.04.2016 на суму 210000,00 грн; видаткова накладна №Вн000003 від 05.05.2016 на суму 427650,00 грн; видаткова накладна №Вн000004 від 05.05.2016 на суму 164330,51 грн; видаткова накладна №Вн000007 від 05.05.2016 на суму 25913,25 грн; видаткова накладна №Вн000008 від 05.05.2016 на суму 2497,75 грн; видаткова накладна №Вн000016 від 10.05.2016 на суму 174000,00 грн; видаткова накладна №Вн000017 від 10.05.2016 на суму 369595,80 грн; видаткова накладна №Вн000068 від 26.05.2016 на суму 65419,76 грн; видаткова накладна №Вн000003 від 01.06.2016 на суму 184029,60 грн; видаткова накладна №Вн000105 від 22.06.2016 на суму 11769,98 грн; видаткова накладна №Вн000109 від 23.06.2016 на суму 55487,03 грн; видаткова накладна №Вн000014 від 04.07.2016 на cyму 196948,65 грн; видаткова накладна №Вн000024 від 07.07.2016 на суму 53805,60 грн; видаткова накладна №Вн000025 від 07.07.2016 на сум 523674,99 грн та видаткова накладна №Вн000027 від 07.07.2016 на суму 125682,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідач частково повернув товар на суму 899446,65 грн, що підтверджується: видатковою накладною на повернення від покупця товару №СТ-0000004 від 23.05.2016 на суму 25913,25 грн; видатковою накладною на повернення від покупця товару №СТ-0000008 від 09.12.2016 на суму 125682,00 грн та видатковою накладною на повернення від покупця товару №СТ-0000009 від 09.12.2016 на суму 465023,40 грн (а.с.63-65).
Згідно банківських виписок відповідачем було здійснено часткову оплату за товар на загальну суму 210000,00 грн (а.с.66-70).
На суму 4510611,20 між сторонами проведено взаємозалік, що підтверджується протоколом про взаємозалік коштів від 09.12.2016.
Розрахунків за товар відповідач не проводив, порушивши зобов'язання по оплаті товару за додатками (специфікаціями №1 та №7) на загальну суму 867110,47 грн, а саме:
- за додатком (специфікацією №1) прострочено оплату в розмірі 439460,47 грн;
- за додатком (специфікацією №7) прострочено оплату в розмірі 427650,00грн.
Пунктом 2.3 договору поставки №Вн300316/02 від 30.11.2016 сторони передбачили, що у випадку збільшення на міжбанківському валютному ринку України на дату, що передує даті розрахунку за товар (його частину), вартості долару США (Євро) в національній валюті в порівнянні з вартістю долару США (Євро) в національній валюті на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації, то неоплачена ціна товару, яку має сплатити покупець, змінюється, та здійснюється за наступною формулою С = В х (К2/К1) грн., де: С - кінцева ціна неоплаченого товару, що підлягає оплаті (його частини) в національній валюті України, після зміни ціни такого товару; В - ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенню до гривні; К2 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує даті розрахунку за товар; К1 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації.
Сторони погодили, що перерахунок продавцем вартості неоплаченого товару за цим пунктом є обов'язковим для покупця та не потребує підписання сторонами жодних додаткових угод до договору.
Станом на 10.11.2017 (останній банківський день, що передує даті підписання позовної заяви) курс долара США до гривні на міжбанку складав 26,52 грн за долар США.
Станом на 04.04.2016 (останній банківський день, що передує даті написання додатку (Специфікації №1) курс долара США до гривні на міжбанку складав 26,20 грн за долар США.
Станом на 04.05.2016 (останній банківський день, що передує даті написання додатку (Специфікації №7) курс долара США до гривні на міжбанку складав 25,15 грн за долар США.
Таким чином, станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача за договором з урахуванням курсової різниці складає 895773,37 грн. На підтвердження курсу долара США на міжбанку позивачем надано скриншоти з офіційного сайту міжбанківського ринку України (а.с. 71-73).
Вказані вище обставини стали підставою звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" з даним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті отриманого товару.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом .
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що зобов'язання за договором в частині проведення розрахунків за поставлений товар, відповідачем виконувались не належним чином.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд, перевіривши розрахунок суми боргу з курсовою різницею, прийшов до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 895773,37 грн боргу.
Разом з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 216777,62 грн - штрафу, 262271,22 грн - 30% річних та 236035,79 грн - пені.
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.
Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2., 5.3. та 5.4. договору визначено, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь продавця штраф у розмірі 25 % від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У випадку прострочення покупцем платежу, покупець на вимогу продавця сплачує останньому 30% річних від простроченої суми. Сума простроченого платежу визначається ціною товару, яку покупець сплатив із запізненням. Якщо на момент подання продавцем вимоги або позову до суду, ціна товару (її частина) не сплачена покупцем, сума несплаченої ціни товару визначається за формулою С = В х (К2/К1) грн., де: С - кінцева ціна неоплаченого товару, що підлягає оплаті (його частини) в національній валюті України, після зміни ціни такого товару; В - ціна неоплаченого товару в національній валюті України, яка підлягає зміні у зв'язку зі зміною вартості долара США (Євро) по відношенню до гривні; К2 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує даті написання позовної заяви; К1 - вартість 1 (одного) долара США (Євро) в національній валюті України за курсом продажу долару США (Євро) за гривню, що склався на міжбанківському валютному ринку України на банківський день, що передує даті укладення відповідної специфікації.
Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення пені, штрафу та 30% річних є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного договору та чинному законодавству.
Разом з цим, суд здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум штрафу, пені та 30% річних, встановив наступне.
Штраф у розмірі 25% від суми заборгованості - 867110,47 грн позивачем обраховано вірно, з огляду на що вимога про стягнення штрафу підлягає задоволенню в сумі 21677,62 грн.
Разом з цим, здійснивши обрахунок за допомогою електронного калькулятора "Ліга.Закон.Еліт" 30% річних та пені, за вказані періоди по кожному простроченому платежу окремо, судом встановлено що розрахунок позивача має недоліки.
При цьому, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача 30% річних та пені підлягають задоволенню в таких розмірах: 30% річних в розмірі 262171,91 грн та пеня в розмірі 231247,89 грн.
В задоволенні решти заявлених до стягнення 30 % річних в сумі 99,31 грн та пені в сумі 4787,90 грн слід відмовити.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.74, 76-79, 86, 129, ст.ст.232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сиковецьке" (22865, Вінницька область, Немирівський район, смтСитківці, вул.Мандролька, буд.19; код ЄДРПОУ 33845116) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (03039, м.Київ, вул.Голосіївська,7, корп.2, оф.5/1 79495; код ЄДРПОУ 30530159) 895773,37 грн боргу з урахуванням курсової різниці, 231247,89 грн пені, 216777,62 грн штрафу, 262171,91 грн 30% річних та 24089,56 грн витрат на сплату судового збору.
3. У задоволенні позову в частині стягнення 30 % річних в сумі 99,31 грн та пені в сумі 4787,90 грн відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення надіслати учасникам судового процесу - рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Відповідно до ч.6 ст.233 ГПК України повне рішення складено 07 лютого 2018 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Нешик О.С.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу - ТОВ "Украгроком" (юридична адреса: 02660, м.Київ, вул.Бориспільська,7; адреса для листування: 03039, м.Київ, вул.Голосіївська,7, корп.2, оф.5/1 79495);
4 - відповідачу - ТОВ "Ситковецьке" (22865, Вінницька область, Немирівський район,
селище міського типу Ситківці, вул.Мандролька, буд.19).