Справа №: 398/262/18
провадження №: 1-кп/398/275/18
Іменем України
"02" лютого 2018 р., Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія угоду про примирення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120171200300000918 від 07 грудня 2017 року про обвинувачення: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новомиргород Кіровоградської області, громадянина України, із базовою загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 25 вересня 2002 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за частиною 3 статті 185, статтею 71 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки;
- 22 червня 2009 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за частиною 2 статті 307, частиною 1 статті 309, частиною 3 статті 187, статтею 70, статтею 71 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 5 місяців з конфіскацією майна, 26 лютого 2016 року звільнений з Херсонської виправної колонії № 61 у зв'язку із відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 вчинив повторно таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Так, в кінці листопада 2017 року, близько 17 години ОСОБА_5 маючи не погашену та не зняту судимість за вчинення корисливих злочинів, перебував на території домоволодіння АДРЕСА_1 , де побачив на господарському приміщенні листи металу, які слугували дахом вказаної будівлі. В цей момент у ОСОБА_5 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій протиправний намір, повторно, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, впевнившись, що його дії ніким помічені не були, з даху будівлі демонтував та викрав металеві листи в кількості 10 штук, загальною вагою 150 кілограмів, вартість яких, як брухту чорних металів, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 93 від 10 січня 2018 року, становить 933 гривні 00 копійок, які належать ОСОБА_4 . В подальшому, заволодівши вказаним майном, ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані вірно за ч.2 ст. 185 КК України за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та потерпілий подали суду угоду про примирення від 24.01.2018 року.
Згідно угоди ОСОБА_5 беззаперечно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за обставин, викладених в обвинувальному акті.
Вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Сторони погодили можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 , п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до вказаної угоди потерпілий ОСОБА_4 відмовляється від висунення до обвинуваченого вимог матеріального характеру.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 просили суд затвердити угоду про примирення.
Прокурор підтримав позицію обвинуваченого та потерпілого щодо затвердження угоди про примирення.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Згідно п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.
Згідно ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Умови угоди про примирення відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Виходячи з викладеного, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є раніше судимим, не одружений, не працює, пом'якшуючі покарання обставини, такі як щире каяття у скоєному, відшкодування шкоди, заподіяної злочином, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення, укладеної між потерпілим та обвинуваченим, призначення обвинуваченому узгоджених сторонами виду та розміру покарання.
Судові витрати по справі відсутні.
Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред'являвся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення від 24 січня 2018 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 120171200300000918 від 07 грудня 2017 року.
ОСОБА_5 визнати винним та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 03 (три) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з іспитовим строком - 02 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ: металевий лист довжиною 230 см., шириною 60 см., товщиною 0,2 см., вагою 15 кілограмів, - залишити власнику ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1