вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua
(додаткова)
"06" лютого 2018 р. Справа№ 910/20357/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калатай Н.Ф.
суддів: Сітайло Л.Г.
Пашкіної С.А.
при секретарі Рибчич А. В.
За участю представників:
від позивача: Проскуріна Анна
Лев Р.В. - довіреність від 14.11.2016
від відповідача: Ковтун О.В. - довіреність від 19.01.2018
Марчуков Д.В. - за довіреністю від 19.01.2018
третьої особи: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування судових витрат
подане за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017, повний текст якого підписаний 11.05.2017,
у справі № 910/20357/16 (суддя Головіна К.І.)
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куксова Марія Вікторівна
про визнання недійсним рішення загальних зборів, зобов'язання вчинити дії
Позов заявлено про:
- визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів відповідача, що оформлено протоколом позачергових загальних зборів акціонерів № 41 від 29.09.2016;
- скасування державної реєстрації змін до установчих документів відповідача щодо зміни повного найменування та зміни скороченого найменування (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10681050106000726 від 30.09.2016) та державну реєстрацію змін до установчих документів відповідача щодо зміни складу або інформації про засновників (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 10681050110000726 від 04.10.2016), проведеної державним реєстратором - привітним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куксовою Марією Сергіївною.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.04.2017, повний текст якого підписаний 11.05.2017, в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернулась з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/20357/16 та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 31.10.2017 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2018, повний текст якої складений 29.01.2018, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2017 у справі № 910/20357/16 залишено без задоволення, а рішення залишено без змін.
Водночас в судовому засіданні 23.01.2018 до початку судових дебатів представник відповідача звернувся до суду з усною заявою в порядку абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
30.01.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від відповідача надійшло клопотання про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (вказане клопотання було передано до відділення зв'язку 29.01.2018 - примітка суду), в якому заявник просить стягнути з позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 389 823,89 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Ухвалою від 30.01.2018 судове засідання з розгляду клопотання Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування судових витрат у справі № 910/20357/16 призначено на 06.02.2018.
Третя особа представників в судове засідання не направила, про причини неявки суду не повідомила.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання у відсутність представників третьої особи за наявними матеріалами апеляційного провадження.
05.02.2018 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від позивача надійшло Клопотання щодо клопотання відповідача про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, в якому позивач просить:
- відмовити відповідачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу згідно ч. 2 ст. 124 ГПК України;
- у разі наявності підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, зменшити її розмір згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України.
В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що при зверненні до суду з заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач порушив, встановлену ГПК України процедуру звернення з такою заявою, на те, що факт надання правової допомоги не підтверджується належними та допустимими доказами, та на те, що розмір таких витрат є необгрунтвоано високим, суттєво завищеним та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
В судовому засіданні представники відповідача подане клопотання підтримали у повному обсязі, позивач та його представник проти задоволення клопотання заперечили.
В судовому засіданні позивач звернувся до суду з клопотанням про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, яке колегією суддів задоволено.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила таке.
У поданому клопотанні про відшкодування судових витрат відповідач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 389 823,89 грн.
Щодо посилань позивача на те, що при зверненні до суду з заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач порушив, встановлену ГПК України процедуру звернення з такою заявою, колегія суддів зазначає про таке.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
З матеріалів справи слідує, що перша заява по суті спору, а саме відзив на апеляційну скаргу, відповідачем була подана 20.11.2017, тобто в той період, коли ще не діяла редакція ГПК України, яка встановлює викладені вище правила.
Слід зазначити і про те, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями ГПК України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018, в той час як, подаючи 20.11.2017 відзив на апеляційну скаргу, відповідач не міг знати а ні про те, що нова редакція ГПК України вступить в силу 15.12.2017, а ні про те, що апеляційний розгляд цієї справи не буде закінчено до цієї дати.
Також колегія суддів зазначає про те, що зі змісту ч. 2 ст. 124 ГПК України слідує, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може, а не зобов'язаний відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат.
За таких обставин, колегія суддів не вбачає правових підстав для відмови відповідачу у відшкодуванні судових витрат з огляду на те, що розрахунок таких витрат відповідачем було подано не разом з першою заявою по суті спору.
Щодо посилань позивача на відсутність доказів на підтвердження факту надання правової допомоги відповідачу саме Адвокатським об'єднанням «Інтегрітес» та на те, що розмір заявлених витрат на правову допомогу є завищеним, слід зазначити таке.
Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:
- витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;
- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Відповідачем у клопотання зазначено про таке:
- 19.01.2018 відповідач та Адвокатське об'єднання «Інтегрітес» (далі Фірма) уклали договір про надання правової допомоги № 74-АО-1/2018 (далі Договір), предметом якого є представництво інтересів останнього у справі № 910/20357/16;
- в п. 2.1 Договору сторони визначили що гонорар за надані послуги розраховується відповідно до часу, витраченого фахівцями Фірми на виконання завдань відповідача з урахуванням характеру та вартості виконаної роботи, а також рівня кваліфікації персоналу Фірми, залученого до роботи над таким завданням. Застосовуються такі розцінки роботи фахівців за кожну годину роботи: партнер - 350 євро, радник - 300 євро, старший юрист - 200-250 євро, юрист - 150 євро, молодший юрист - 100 євро, помічник юриста - 75 євро;
- на виконання умов Договору для представництва інтересів відповідача у цій справі адвокатами Фірми було використав 43 години робочого часу, з яких: 13,5 годин партнера Марчукова Д.В. та 29,5 годин юриста Ковтун О.В., загальною вартістю 9 150 євро без ПДВ;
- Фірмою відповідачу 29.01.2018 виставлено рахунок № 6 на загальну суму 389 823,89 грн. з ПДВ, 50% з яких підлягають оплаті в день виставлення рахунку, а остаточний рахунок підлягає сплаті до 15.02.2018;
- 29.01.2018 відповідач оплатив надані послуги в сумі 194 911,95 грн.;
- відповідач вважає, що розмір його витрат є співмірним з часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт та вартістю однієї години відповідно до їх професійної кваліфікації, та просить звернути увагу на те, що розцінки роботи фахівців Фірми є ринковими для провідних юридичних фірм України, що підтверджується аналітичними даними, зібраними на електронному ресурсі «Електронний торговий майданчик «SmartTender» в результаті порівняльного аналізу вартості погодинних ставок фахівців інших провідних юридичних фірм, що функціонують на ринку юридичних фірм України;
- відповідач просить врахувати:
1. важливість предмету цього спору не лише для відповідача, а й для його власників іноземних інвесторів;
2. що результат вирішення спору міг вплинути на репутацію відповідача як суб'єкта ранку страхових послуг;
3. в матеріалах справи є достатньо належних та допустимих доказів того, що її розгляді викликав публічний інтерес;
4. що адвокати Фірми надавали професійну правничу допомогу відповідачу в період з 19.01.2018 по 23.01.2018, проте до вказаних дат таку допомогу надавали інші спеціалісти, проте відповідач бажає уникнути «задвоєння» відшкодування своїх витрат на професійну правничу допомогу та просить суд відшкодувати лише витрати на професійну правничу допомогу надану адвокатами Фірми в період з 19.01.2018 по 23.01.2018;
- надана адвокатами Фірми в період з 19.01.2018 по 23.01.2018 професійна правнича допомога включала аналіз матеріалів судової справи № 910/20357/16, підготовку письмових пояснень щодо відповіді позивача на відзив відповідача на апеляційну скаргу, розробку стратегії представництва інтересів відповідача в судовому засіданні, призначеному на 23.01.2018, а також безпосередньо саме представництво інтересів відповідача в судовому засіданні.
Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданому Клопотанні щодо клопотання відповідача про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України позивач просить суд, у разі наявності підстав для відшкодування витрат відповідача на професійну правничу допомогу, зменшити її розмір згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України.
В обґрунтування заперечень позивач посилається на те, що факт надання правової допомоги не підтверджується належними та допустимими доказами, та на те, що розмір таких витрат є необгрунтвоано високим, суттєво завищеним та не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.
Щодо посилань на те, що факт надання правової допомоги АО «Інтергітес» не підтверджується належними та допустимими доказами, адже видані відповідачем 19.01.2018 Марчукову Д.В. та Ковтун О.В. довіреності не містять посилань на договір про надання правової допомоги № 74-АО-1/2018 від 19.01.2018, укладений з АО «Інтегрітес», а згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказані особи не є учасниками цього адвокатського об'єднання і жодних доказів того, що це адвокатське об'єднання уповноважило цих осіб на представництво інтересів відповідача за вищевказаними договором матеріали справи не містять, слід зазначити про таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Згідно зі ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання.
Стаття 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлює, що:
- рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України (ч. 1).
- до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім'я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката (ч. 2);
- адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ч. 3);
- інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи (ч. 4).
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України щодо адвокатів Марчукова Д.В. (http://erau.unba.org.ua/profile/48398) та Ковтун О.В. (http://erau.unba.org.ua/profile/57576), адресою основного робочого місця є 01015, Київ обл., Київ, р-н Печерський, вул. Добровольчих Батальйонів 1 (вказана адреса є адресою реєстрації АО «Інтегрітес» - примітка суду), а формою адвокатської діяльності - Адвокатське об'єднання «Інтегрітес».
Вказаним спростовуються посилання позивача на те, що факт надання правової допомоги саме АО «Інтергітес» не підтверджується належними та допустимими доказами.
Водночас щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає про таке.
Як було встановлено вище, за правилами ч. 4 ст. 126 ГПК України такий розмір має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає про те, що з наданого відповідачем Погодинного звіту про надані послуги слідує, що для представництва інтересів відповідача в єдиному судовому засіданні, яке відбулось 23.01.2018 та тривало 1 годину, а також для написання поданих 22.01.2018 до суду пояснень щодо відповіді на відзив на 3 аркушах, АО «Інтергітес» задіяло 2 адвокати та загалом використало 43 години робочого часу.
При цьому з вказаного звіту слідує, що в ньому зазначені:
- як вивчення та загальних аналіз справи кожним з двох адвокатів, так і вивчення одним з адвокатів окремих документів, які містяться у справі;
- вивчення одним і тим саме адвокатом одного і того саме документа (копії касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2017 у справі № 910/20357/16);
- проведення зустрічі з клієнтом, а також участь в судовому засіданні обома адвокатами;
- те, що судове засідання 23.01.2018 тривало 2 години, в той час як, з урахуванням затримки початку судового розгляду, таке засідання тривало 1 годину 40 хвилин (призначено на 13:30, розпочалось о 14:07 та закрито о 15:07 - примітка суду).
Слід зазначити і про те, що надані в судовому засіданні 23.01.2018 вказаними адвокатами пояснення, за змістом не відрізнялись від пояснень, які надавалась в попередніх судових засіданнях іншими представниками відповідача, а участь в судовому засіданні двох адвокатів, з огляду на висловлену ними єдину правову позицію, не було необхідним.
Колегія суддів враховує, що, як вірно зазначено позивачем у поданих запереченнях:
- відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не підтверджено, за якими критеріями в АО «Інтергітес» встановлюється кваліфікація адвокатів (партнер, радник, старший юрист, юрист, молодший юрист та помічник юриста), що адвокат Марчуков Д.В. є партнером АО «Інтергітес», а Ковтун О.В. - юристом вказаного об'єднання;
- додані позивачем на підтвердження адекватності та розумності розміру витрат на адвокатів договори про закупівлю юридичних послуг не можуть братись судом до уваги, оскільки предметом таких договорів є надання юридичних послуг з представництва та захисту прав та інтересів держави Україна в міжнародних арбітражних судах, а особами, які надають такі послуги міжнародні юридичні фірми, тобто статус справ, статус сторін, статус виконавців та їх кваліфікація не є тотожними спору у справі № 910/20357/16;
- з відомостей, які містяться на електронному ресурсі «Електронний торговельному майданчику SmartTender!» слідує, що ринкова вартість юридичних послуг на місця становить від 8 000 грн. до 12 300 грн.;
- згідно інформації Державної служби статистики середньомісячна заробітня плата за період з початку 2017 року за місяць по виду діяльності Професійна, наукова та технічна діяльність (до вказаного виду входить і адвокатська діяльність - примітка суду) в період з січня по грудень 2017 року становила 8 195 грн. - 10 039 грн., а за даними Головного управління статистики у м. Києві середня номінальна заробітня плата за вказаними видами діяльності в місті Києві у листопаді 2017 року становила 13 532 грн. в місяць.
Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 10 000 грн.
При цьому колегія суддів враховує, що дії відповідача з заміни представників, які представляли його інтереси в цьому судовому процесі, на адвокатів, є наслідком змін у процесуальному законодавстві щодо представництва в суді, що залучення інших представників (адвокатів) для участі в судовому засіданні зумовлює необхідність вивчення ними матеріалів справи в повному обсязі, що займає певний час і потребує певної оплати, що витрати відповідача в цьому випадку є наслідком дій позивача по зверненню до суду з позовом, у задоволенні якого відмовлено.
За обставин, що склалися, клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України по справі № 910/20357/16 задовольняється частково.
Стаття 221 ГПК України встановлює, що:
- для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 2);
- у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3).
Згідно з приписами ст. 244 ГПК України:
- суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати (ч. 1);
- заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2);
- суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3);
- у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви( ч. 4);
- додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5).
Керуючись ст.ст. 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
1. Клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України по справі № 910/20357/16 задовольнити частково.
2. Стягнути з Проскуріної Анни ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , тимчасова довідка на постійне проживання серія КИ № 008797, видана ВГІРФО Печерського району РУ ГУ МВС України в міста Києві 30.10.2010, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 102, ідентифікаційний код 22868348) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн.
3. В решті вимог клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України по справі № 910/20357/16 відмовити.
4. Видачу наказу за виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 12.02.2017
Головуючий суддя Н.Ф. Калатай
Судді Л.Г. Сітайло
С.А. Пашкіна