Справа № 199/691/18
(3/199/469/18)
іменем України
02.02.2018 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
за участю: особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.01.2018 за ст. 173 КУпАП слідує, що 29.01.2018 о 16:15 годині ОСОБА_1, знаходячись поблизу будинку № 48 по вул. Малиновського, вчинив конфлікт в ході якого висловлювався нецензурно на адресу співробітників поліції в громадському місці.
В судовому засіданні ОСОБА_1свою вину у вчиненні даного правопорушення визнав повністю, висловив жаль з приводу вчиненого та підтвердив відомості, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), беручи до уваги передбачене ст. 173 КУпАП адміністративне стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 173 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Тобто згідно з диспозицією цієї статті дрібним хуліганством є умисні дії, внаслідок яких порушено громадський порядок та спокій громадян.
У справі «Серявін та інші проти України» (пункт 58 рішення Європейського суду з прав людини) Суд зазначив, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії», № 37801/97, пункт 36, від 01.07.2003).
Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вчинив конфлікт в ході якого висловлювався нецензурно на адресу співробітників поліції в громадському місці.
В той же час в протоколі не має відомостей про те, що ОСОБА_1 своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян чи намагався це зробити.
Крім того, слід звернути увагу, що за ці ж дії відносно ОСОБА_1 одночасно складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, відповідно до якого ОСОБА_1 вчинив зліснунепокору законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а саме: при спробі вручення повістки про прибуття до слідчого відділу АНД ВП почав негативно реагувати на дії працівників поліції, висловлювався на їх адресу нецензурною лайкою, провокував на застосування сили.
Враховуючи вищевикладене слід зазначити, зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), що суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, але працівники поліції, всупереч цих вимог, не забезпечили відповідного доказового матеріалу у справі на обґрунтування складеного протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, матеріали справи не містять відомостей, що ОСОБА_1 мав намір вчиняти дрібне хуліганство, тобто його обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, свого підтвердження не знайшло, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1за ст. 173 КУпАП - закрити, у зв'язку із відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко