Справа № 683/3081/17
1-кп/683/72/2018
12 лютого 2018 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові Хмельницької області кримінальне провадження № 12017240220000815 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в м. Старокостянтинів, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працює, зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , судимий 16 лютого 2015 року Старокостянтинівським районним судом за ч. 2 ст. 289 КК України до позбавлення волі стоком три роки без конфіскації майна, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців, 31 жовтня 2017 року Старокостянтинівським районним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком три роки, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначено три роки один місяць позбавлення волі без конфіскації майна,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_4 , маючи борг перед ОСОБА_6 в розмірі 1500 грн., не маючи постійного джерела доходів та заощаджень, вирішив шахрайським способом заволодіти товарно - матеріальними цінностями в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , з метою відшкодування ОСОБА_6 зазначеними цінностями в рахунок погашення боргу.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний намір на шахрайське заволодіння майном, 02 жовтня 2017 року близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_4 зайшов в магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_2 , який здійснює реалізацію автотоварів, майно яке належить потерпілій ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння чужим майном, а саме, генератором, шляхом обману та зловживання довірою менеджера ОСОБА_8 , під приводом необхідності перевірки його приналежності до автомобіля марки «ВАЗ-2108», умисно, повторно заволодів генератором марки «Дорожня карта», моделі «372 3701000» вартістю 1800 грн., з яким вийшов та попрямував в сторону Старокостянтинівської ЦРЛ по вул. Пушкіна в м. Старокостянтинові Хмельницької області, не маючи при цьому наміру його повернути та розрахуватися за нього, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на вказану суму.
В подальшому, незаконно здобутий шляхом обману та зловживання довірою, вищевказаний генератор ОСОБА_4 того ж дня віддав ОСОБА_6 в рахунок погашення боргу.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому суспільно небезпечному діянні та надав суду показання про те, що задля повернення ОСОБА_9 боргу в сумі 1500 грн., який не мав можливості повернути, 02 жовтня 2017 року обманом та переконанням впросив продавця магазину «Автолюкс» по АДРЕСА_2 тимчасово (на протязі кількох хвилин) надати йому генератор до автомобіля марки «ВАЗ-2108», ніби для того, щоб перевірити чи він підійде до даного автомобіля, хоча насправді наміру його повернути він не мав. Заволодівши генератором, він поспіхом вийшов з магазину та звернув на іншу вулицю від магазину. В той же день він віддав ОСОБА_9 незаконно здобутий генератор, в якого в подальшому він був вилучений працівниками поліції. В магазин він грошей не повернув.
Незважаючи на зізнавальні показання обвинуваченого, його винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпіла ОСОБА_7 до суду подала заяву, якою просила справу розглянути без її участі, зазначила, що претензій до ОСОБА_4 не має, просила суворо не карати.
Даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 листопада 2017 року, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_7 повідомила про те, що 02 жовтня 2017 року близько 16 години 45 хвилин ОСОБА_4 шахрайським шляхом заволодів генератором марки «Дорожня карта» до автомобіля марки «ВАЗ - 2108» загальною вартістю 1800 грн. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27 листопада 2017 року за № 12017240220000815.
Як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події від 28 листопада 2017 року з фото таблицями (автомобіля марки «ВАЗ 2108» державний номер НОМЕР_1 , який перебуває в користуванні ОСОБА_6 ) в капоті автомобіля виявлений та в подальшому вилучений генератор до автомобіля марки «Дорожня карта» моделі «372 3701000».
Згідно даних протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30 листопада 2017 року ОСОБА_8 впізнав на фото ОСОБА_4 , пояснивши, що останній багато разів купував в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по вул. Миру, 20 м. Старокостянтинова запчастини.
У відповідності до довідки ПП « ОСОБА_7 » від 28 листопада 2017 року та видаткової накладної № м-н-006750 ПП «Костюк І.В.» від 20 вересня 2017 року станом на 02 жовтня 2017 року вартість генератора до автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2108» становить 1800 грн.
Аналізуючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у заволодінні чужим майном, шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчиненим повторно доведена, тому його дії за ч. 2 ст. 190 КК України кваліфіковані вірно.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема, те, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, на протязі трьох років вчинив три умисних корисливих злочини проти власності, в тому числі під час іспитового строку, продовжив злочинну діяльність, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення до ухвалення вироку Старокостянтинівським районним судом від 31 жовтня 2017 року, має не зняту та непогашену судимість, що свідчить про підвищену ступінь його небезпечності для суспільства, відсутність відчуття відповідальності та обов'язку дотримуватись закону, поважати права та інтереси інших осіб, а також те, що на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, відносно нього Старокостянтинівська ЖЕК компрометуючими матеріалами не володіє, має слабкі соціальні зв'язки, прохання потерпілої суворо його не карати.
Обставинами, що пом'якшують його покарання суд визнає визнання винуватості у вчинені кримінального праовопорушення, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.
З врахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому інших видів покарань, передбачених санкцією ч. 2 ст.190 КК України, у виді штрафу та обмеження волі, а також застосування при призначенні покарання статті 69 КК України.
Разом з тим, беручи до уваги наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а також того, що покарання має на меті не лише кару, а передусім виправлення особи, судприйшов до висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі в межах мінімальних розмірів, визначених санкцією ч. 2 ст.190 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
З цих же підстав, а також у зв'язку із тим, що обвинуваченому призначається покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, з огляду на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою запобігти його спробам вчинити інші кримінальні правопорушення, ухилитись від суду, а також з метою забезпечення виконання вироку на підставі п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обрати запобіжний захід- тримання під вартою.
Цивільний позов не заявлявся, судові витрати відсутні.
Питання щодо долі речових доказів підлягає вирішенню згідно зі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,
засудив:
ОСОБА_4 визнати винуватим, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України і обрати йому покарання:
-за ч. 2 ст. 190 КК України - один рік шість місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та покарання за вироком Старокостянтинівського районного суду від 31 жовтня 2017 року про засудження ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років одного місяця позбавлення волі без конфіскації майна, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді трьох років двох місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Обрати ОСОБА_4 міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з 12 лютого 2018 року.
Речовий доказ: генератор до автомобіля марки «Дорожня карта» моделі «372 3701000», який переданий на відповідне зберігання до Старокостянтинівського ВП ГУ НП в Хмельницькій області, повернути потерпілій ОСОБА_7 .
Цивільний позов не пред'являвся.
Судові витрати відсутні.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка утримується під вартою, протягом 30 днів з дня вручення їй копії вироку.
Суддя _______________