Справа № 680/1026/17
Провадження № 22-ц/792/260/18
07 лютого 2018 року м. Хмельницький
Апеляційний суд Хмельницької області у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О.І. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Ярмолюка О.І.,
секретар судового засідання Філіпчук О.С.,
з участю: позивача ОСОБА_4,
представників відповідачів Моспан Н.М., Реуса В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №680/1026/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року (суддя Польова В.Є.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Новоушицького районного будинку дитячої творчості, Новоушицької селищної ради Хмельницької області, Відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Хмельницької області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
17 листопада 2017 року ОСОБА_4, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що з 22 травня 2006 року перебувала у трудових відносинах з відповідачем. З 17 серпня 2006 року працювала на посаді техпрацівника Новоушицького будинку дитячої творчості. 17 жовтня 2014 року звільнена із займаної посади на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України (прогул без поважних причин). Проте, в порушення вимог КЗпП України трудова книжка їй не видана. Внаслідок незаконних дій відповідача позбавлена можливості працевлаштуватись. Тому, позивач просила стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки за період з 20 жовтня 2014 року по 06 листопада 2017 року у сумі 44116,54 грн.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 27 листопада 2017 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідача Новоушицьку селищну раду Хмельницької області.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 04 грудня 2017 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідача Відділ освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Хмельницької області.
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року в позові відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про стягнення з Відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Хмельницької області на її користь 5675,47 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки за період з 20 жовтня 2014 року по 11 березня 2015 року. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд взяв до уваги акт про її відмову від отримання трудової книжки від 17 жовтня 2014 року, на який посилався відповідач. Проте, зазначений акт не може бути допустимим доказом у справі. Вважає, що у встановлений законом строк трудова книжка їй не видана, що є підставою для стягнення середнього заробітку. Відповідачем надано докази про її відмову від отримання трудової книжки, починаючи лише з березня 2015 року.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримала. Представники Новоушицького районного будинку дитячої творчості і Відділу освіти, молоді та спорту Новоушицької селищної ради Хмельницької області визнали її необґрунтованою у повному обсязі.
Представник Новоушицької селищної ради Хмельницької області не з'явився, про розгляд справи належним чином повідомлений.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_4 з 17 серпня 2006 року працювала на посаді робітника Новоушицького районного будинку дитячої творчості. Згідно з наказом №32 від 17 жовтня 2014 року звільнена з роботи за прогул без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України.
У зв'язку із звільненням роботодавцем був проведений розрахунок з ОСОБА_4 відповідно до вимог чинного законодавства. Трудова книжка позивачем до теперішнього часу на отримана.
Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.
При відмові в позові, суд виходив із безпідставності позовних вимог ОСОБА_4 та відсутності вини Новоушицького районного будинку дитячої творчості у затримці видачі трудової книжки працівнику.
Такий висновок суду узгоджується з матеріалами справи і відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику в день звільнення належно оформлену трудову книжку.
Згідно із ч.4 ст.235 КЗпП України в разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Отже, для застосування цієї норми права необхідна наявність таких умов: затримка у видачі трудової книжки, вина власника або уповноваженого ним органу у цьому, вимушений прогул, зумовлений затримкою видачі трудової книжки.
Із матеріалів справи вбачається, що роботодавцем після звільнення ОСОБА_4 неодноразово вчинялися дії для надання можливості їй отримати трудову книжку.
Зокрема, у день звільнення 17 жовтня 2014 року позивач була ознайомлена з відповідним наказом і їй було запропоновано отримати трудову книжку, про що вчинити підпис. Згідно з актом комісії у складі директора Моспан Н.М., голови профкому ОСОБА_7, методиста ОСОБА_8, культорганізатора ОСОБА_9 Новоушицького районного будинку дитячої творчості від 17 жовтня 2014 року ОСОБА_4 відмовилась вчинити підпис про ознайомлення з наказом про звільнення та забрати трудову книжку.
Крім того, 11 березня 2015 року ОСОБА_4 направлено письмове запрошення отримати трудову книжку 13 березня 2015 року з 08-00 год. до 12-00 год. або 16 березня 2015 року з 13-00 год. до 17-00 год. Проте, за отриманням трудової книжки вона не з'явилася. Як вбачається з пояснень ОСОБА_4, у зв'язку із поганим ставленням до неї директора.
17 березня 2015 року комісією у складі директора будинку дитячої творчості Моспан Н.М., культорганізатора ОСОБА_9, керівників гуртків ОСОБА_10, ОСОБА_11, робітника ОСОБА_12 здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_4 у с. Капустяни для вручення їй особисто трудової книжки, але позивач від зустрічі відмовилась.
28 січня 2016 року ОСОБА_4 відвідала Новоушицький районний будинок дитячої творчості, де забрала санітарну книжку та відмовилась від пропозиції директора установи забрати трудову книжку, що підтверджується актом від 28 січня 2016 року.
У засіданні апеляційного суду позивач не заперечувалося того, що на протязі трьох років за отриманням трудової книжки вона не зверталася по причині неприязних відносин з директором Новоушицького районного будинку дитячої творчості Моспан Н.М.
Зважаючи на відсутність вини відповідача у затримці видачі позивачу трудової книжки, доводи апеляційної скарги про безпідставність відмови в позові не заслуговують на увагу.
Апеляційна скарга не містить посилання на докази, які б спростовували висновок суду про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою видачі трудової книжки.
Твердження ОСОБА_4 про порушення судом норм матеріального права при ухваленні рішення є безпідставними.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що акт про відмову від отримання трудової книжки від 17 жовтня 2014 року, не може бути допустимим доказом у справі, не ґрунтується на законі.
На підставі ст. 59 ЦПК України в редакції, чинній на час ухвалення рішення, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Рішення суду першої інстанції ухвалене відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 лютого 2018 року.
Суддя-доповідач /підпис/ О.І. Талалай
Суддя /підпис/ А.П. Корніюк
Суддя /підпис/ О.І. Ярмолюк
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай