Справа № 686/2919/18
про забезпечення позову
08 лютого 2018 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Мороз В.О., розглянувши в порядку ст. 153 Цивільного процесуального Кодексу України в м. Хмельницькому заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
встановила:
06 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до пред'явлення подання (подання позовної заяви) шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 686/2291/15, виданого 04.05.2017 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області про стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 1 021 618,81 грн. по виконавчому провадженню № 53888950, яке відкрито 05.05.2017 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_3 та заборною Другогому відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області та Хмельницькій філії ДП «СЕТАМ» здійснювати реалізацію на електронних торгах житлового будинку, загальною площею 254,2 кв.м. та земельної ділянки, загальною площею 0,057 га, кадастровий номер 6810100000:03:005:0044, що знаходяться за адресою: м. Хмельницький, вул. Підгірна, 12/1 А та належить на праві власності ОСОБА_1 по виконавчому провадженню № 53888950 з виконання виконавчого листа № 686/2291/15, виданого 04.05.2017 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області ОСОБА_3 до набрання законної сили судовим рішенням по справі.
Так, рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 03 квітня 2017 року стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 1 021 618,81 грн.
Постановою від 05.05.2017 року державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження № 53888950 та накладено арешт на майно боржника.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Відповідно до вимог ч.1ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, п. 6 ч.1 ст. 150 ЦПК України передбачає право суду забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Таке питання вирішується судом у порядку забезпечення позову, яким боржник оскаржує виконавчий документ.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (з відповідними змінами) забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Пунктом 4 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Проте, із заяви про забезпечення позову не зрозуміло та не обґрунтовано чому саме заявник не погоджується із виконавчим листом № 686/2291/15, який виданий на підставі рішення суду, та яким чином виданим виконавчим листом було порушено права заявника.
Також, не зрозуміло з яким саме позовом буде звертатися заявник до суду, оскільки зі змісту заяви про забезпечення до пред'явлення позову вбачається, що заявник буде звертатись до суду із позовом про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (проте така вимога регулюється ст. 432 ЦПК України, а саме в порядку виконання рішення суду). А також із позовом про визнання незаконними дій Другого відділу ДВС м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області та Хмельницької філії ДП «СЕТАМ» щодо реалізації на електронних торгах житлового будинку та земельної ділянки (проте така вимога регулюється ст. 447 ЦПК України, скарга на дії ДВС).
Окрім того, заявник вказує, що не доцільним є застосування зустрічного забезпечення, оскільки жодних збитків потенційним відповідачам вказаними заходами забезпечення позову, заявник не спричинить. При цьому, заявник таким забезпеченням може завдати збитки ОСОБА_2, саме невчасним виконанням рішення суду.
Також, заявником не обґрунтовано, які саме були порушення в діях державного виконавця та з яких підстав заявник вважає, що розпочато незаконне звернення стягнення та в чому виявилися порушення з передачі та організації проведення електронних торгів.
Окрім того, не обґрунтовано заявником чому не можливо буде виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог та яких саме, оскільки закон пов'язує забезпечення позову з неможливістю чи утрудненням виконання судового рішення.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Тобто, саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Так, позивач не надав суду будь-яких доказів, які б підтвердили імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки нею не доведено обставин, які є обов'язковими для доведення при подачі заяви про забезпечення позову в розумінні ст. 151 ЦПК України та постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».
За таких обставин та з урахуванням всебічного дослідження усіх обставин та письмових доказів, враховуючи вище викладені приписи законодавства, передбачених законом підстав для задоволення заяви немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 151, ст. 153, ст. 260, 353 ЦПК України, суддя, -
постановила:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя