02.02.2018 Справа №607/1597/18
суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
25 січня 2018 року о 03 год. 55 хв. ОСОБА_1 в м. Тернополі по вул. Липова, 1 кервував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; нечітка мова; поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково, пояснив, що він не був п'яним під час керування транспортним заосбом.
Вина особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення БД №066715 від 25 січня 2018 року; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 25 січня 2018 року; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 25 січня 2018 року.
Аналізуючи вищенаведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, приходжу до висновку, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді у вигляді сплати штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом.
Згідно ст.40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у проваджені по справі про адміністративне правопорушення, особою на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, вважаю, що із ОСОБА_1 слід стягнути в доход держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму, а саме - 352,40 грн.
Керуючись ст.ст.8, 130, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк на 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу.
Головуючий суддяОСОБА_4