Номер справи 220/291/18
Номер провадження № 2-о/220/49/18
12 лютого 2018 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Чернякової В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Великоновосілківський районний Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті,
09.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті дружини ОСОБА_2, посилаючись на наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк Донецької області померла його дружина ОСОБА_2, яка була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Після смерті дружини 10.12.2017 року ним було отримано лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_2, видане «Центром первинної медико-санітарної допомоги №3» у м.Донецьку. 12.12.2017 року Кіровським відділом запису актів цивільного стану Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки видано свідоцтво про смерть його померлої дружини ОСОБА_2 При зверненні до Великоновосілківського районного Відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з метою реєстрації смерті дружини йому було відмовлено у реєстрації смерті у зв'язку з невідповідністю лікарського свідоцтва про смерть зразку документів відповідно до вимог законодавства України, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті. На даний час заявник є спадкоємцем майна померлої та має намір оформити спадщину після смерті дружини та отримати допомогу на поховання, однак відсутність документів, які б підтверджували факт її смерті, є перешкодою у цьому. Тому просить встановити факт смерті дружини у м.Донецьк Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заявник в судове засідання не з'явився, будучи належним чином оповіщеним про день та час розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Заяву підтримав.
Представник заінтересованої особи - Великоновосілківського районного Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та вирішення справи на розсуд суду.
Суд, дослідивши надані по справі докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Судом встановлено наступні обставини.
Як вбачається з паспортних даних заявника ОСОБА_1, він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2
Згідно довідки № 1277213185 від 01.04.2016 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 перемістився з тимчасово окупованої території в АДРЕСА_3.
Згідно паспортних даних ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка села Новопетриківка, Великоновосілківського району, Донецької області, паспорт НОМЕР_3, виданий 04.12.1999 року Петровським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб заявника, заявник ОСОБА_1 є чоловіком померлої ОСОБА_2.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк померла дружина заявника ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянка України, уродженка села Новопетриківка, Великоновосілківського району, Донецької області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, про що мається довідка про причину смерті НОМЕР_2, видана «Центром первинної медико-санітарної допомоги №3» у м.Донецьк, відповідно до якої причиною смерті є церебральний атеросклероз з гіпертонічною хворобою.
12.12.2017 року Кіровським відділом запису актів цивільного стану м.Донецька Державної Реєстраційної Палати Міністерства юстиції Донецької Народної Республіки видано свідоцтво НОМЕР_4 про смерть ОСОБА_2.
Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2014 р. була прийнята постанова № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», пунктом 3 якої встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мають забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 № 247/7 «Про переміщення органів та установ юстиції Донецької області» відділи державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, що знаходилися на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на підконтрольну Україні територію, але бланки суворої звітності вивезені не були, у зв'язку з чим, видані на цій території після 01 грудня 2014 року документи про державну реєстрацію актів цивільного стану не є документами територіальних органів Міністерства юстиції України.
Заявник ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлої та має намір оформити спадщину після смерті дружини та отримати допомогу на поховання, але відсутність належно оформленого свідоцтва про смерть чинить йому перешкоди у цьому.
Згідно листа Великоновосілківського районного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області заявнику було відмовлено у реєстрації факту смерті, оскільки пред'явлено документ який не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 р. № 545, а тому є незаконним та не створює правових наслідків.
Враховуючи викладене, надане заявником довідка про причину смерті та свідоцтво про смерть є незаконними і не створюють правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи досліджені докази, суд враховує висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Судом було встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк Донецької області померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5. Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті дружини та отримання допомоги на поховання.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 264, 265, 273, 293, 315, 317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 про встановлення факту смерті задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянки України, уродженки села Новопетриківка, Великоновосілківського району, Донецької області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Донецьк, Донецької області, Україна.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя О.М. Якішина