пр.№4-с/759/57/18
ун.№759/995/16-ц
29 січня 2018 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря Чернишук К.О.,
за участю: заявника ОСОБА_1,
представника заявника ОСОБА_2,
представника заінтересованої особи Галіч Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 на дії державного виконавця,
У грудні 2017 р. заявник звернулась до суду із зазначеною скаргою, в якій просить визнати неправомірною та скасувати постанову у ВП №53781510 видану 28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження №55088597 видану 13.11.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галіч Н.В., посилаючись на ті підстави, що 13.11.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галіч Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55088597 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 6400 грн. 00 коп. Зазначена постанова була прийнята на підставі постанови №53781510 винесеної 28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. Заявник зазначає, що ще до початку виконавчого провадження ОСОБА_1 добровільно виконала рішення суду, тому ніякої потреби у організації примусового виконавчого провадження не було, тому вважає, що оскаржувані постанови були прийняті безпідставно, у зв'язку з чим звернулась до суду з даною скаргою.
Заявник та її представник у судовому засіданні скаргу підтримали у повному обсязі, просили скаргу задовольнити.
Представник заінтересованої особи у судовому засіданні у задоволені скарги заперечувала у повному обсязі.
Заінтересована особа (стягувач) ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки в судове засідання суду не відомі.
15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
При цьому, за умовами п.9 Перехідних Положень ЦПК України визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відтак, слід застосовувати вимоги чинного ЦПК України, за ч.2 ст. 450 якого визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця, рішення, дія, бездіяльність яких оскаржується, не перешкоджає її розгляду.
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутністю сторін які не з'явились у судове засідання.
З'ясувавши фактичні обставини даної справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності та виконавче провадження, надане державним виконавцем у судове засідання, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до п. а ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин стор для подання скарги може бути поновлено судом.
Так, у клопотанні про поновлення строку для подання скарги до суду заявник зазначає, що про наявність оскаржуваних постанов заявник дізналась 13.12.2017 під час прийому у Головного державного виконавця Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галіч Н.В.
Таким чином, вивчивши підстави та мотиви з яких заявник пропустила встановлений строк для подання цієї скарги, суд вважає за можливе клопотання заявника задовольнити та поновити останній строк звернення до суду із скаргою на визнання неправомірною та скасування постанови у ВП №53781510 видану 28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження №55088597 видану 13.11.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галіч Н.В.
Так, судом встановлено, що 01.11.2016 рішенням Святошинського районного суду м. Києва позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей Святошинського РДА у м. Києві про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею було задоволено частково (а.с. 75-76).
02.03.2017 рішенням Апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 01.11.2016 скасовано та ухвалено нове рішення (а.с. 146-151).
04.04.2017 позивачем було отримано виконавчий лист по даній справі (а.с. 158).
19.04.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53781510 на підставі виконавчого листа №759/995/16-ц виданого 05.04.2017 Святошинським районним судом м. Києва про зобов'язання ОСОБА_1 не синити перешкоди ОСОБА_4 у спілкуванні та вихованні дитини (а.с. 163-164).
28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. було винесено постанову у ВП №53781510 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 6400 грн. 00 коп. (а.с. 165-166).
28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Пилипчуком К.Р. було винесено постанову у ВП №53781510 про закінчення виконавчого провадження (а.с. 167-168).
Судом також встановлено, що 13.11.2017 Головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Галіч Н.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55088597 на підставі постанови №53781510 виданого 28.09.2017 Святошинським ВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про стягнення з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 6400 грн. 00 коп. (а.с. 169-170).
Згідно ст.ст.1, 2 даного ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Положеннями ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» на виконавця покладено обов'язок ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ч.ч.5, 6 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Відповідно до ч. 9 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи те, що 28.09.2017 державним виконавцем було винесено постанову у ВП №53781510 про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом №759/995/16-ц виданого 05.04.2017 Святошинським районним судом м. Києва, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», тому постанова у ВП №53781510 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 6400 грн. 00 коп. підлягає скасуванню.
Однак, скарга в частині визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №55088597 не підлягає задоволенню, у зв'язку з тим, що суд не вбачає будь-яких неправомірних дій з боку державного виконавця.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновків, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 12,13,81,82,265, 447-452 ЦПК України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги на дії державного виконавця.
Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, ОСОБА_4 на дії державного виконавця задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову у ВП №53781510 видану 28.09.2017 Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Пилипчуком К.Р. про стягнення виконавчого збору.
В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дні отримання її копії.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.