Провадження № 1-кс/760/2213/18
Справа № 760/3073/18
02 лютого 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Покровка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого, в кримінальному провадженні №12018100090001093 від 31.01.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
01.02.2018 до Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовується тим, що 30.01.2018 приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 , спільно з раніше йому знайомими ОСОБА_7 , перебуваючи у залі очікування, що розташований на третьому поверсі Південного вокзалу станції Київ-Пасажирський за адресою: м. Київ, вул. Георгія Кірпи, 4, помітили раніше невідомого їм чоловіка, яким виявився громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в той час перебував також у вказаному залі очікування та поряд з яким знаходились належні йому сумка сірого кольору з написом «Ягуар» та туристичний рюкзак сіро-помаранчевого кольору. Помітивши вищевказаного чоловіка з майном у ОСОБА_7 та ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел спрямований на таємне заволодіння майном ОСОБА_8 , за попередньою змовою групою осіб, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою групою осіб, діючи спільно та узгоджено, згідно розподілених ролей ОСОБА_4 підійшов до потерпілого та попросив останнього нагодувати його та в ході подальшого спілкування вжили спиртних напоїв. Через деякий час, ОСОБА_4 , згідно відведеної йому ролі, дочекавшись поки потерпілий буде перебувати в майже безпорадному стані в наслідок виживання алкоголю, ОСОБА_4 відвів його в зазначене місце, а сам повернувся до залу очікування де на нього чекав спільник а саме ОСОБА_7 .. Після чого, ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_4 забрати сумку сірого кольору з написом «Ягуар» та туристичний рюкзак сіро-помаранчевого кольору належні потерпілому та віднести їх до виходу з приміщення Південного вокзалу та при цьому домовились вже зустрітись в зазначеному місці та розподілити викрадене майно між собою. Так, ОСОБА_4 направився до місця де потерпілий ОСОБА_8 залишив належні йому речі, та таємно заволодівши ними, а саме:
* сумкою сірого кольору з написом «Ягуар», вартість якої становить 200 грн., в середині якої знаходилися:
-військовий квиток на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з фотокарткою потерпілого, який матеріальної цінності для потерпілого не становить;
-сумка з туалетним набором - зубна щітка «Аквафреш», піна для гоління «Джілет», які матеріальної цінності для потерпілого не становлять, одеколон «Консул», вартістю 75 грн.;
-розкладний похідний ніж марки «Мамонт», вартістю 250 грн.;
-HD-кабель - матеріальної цінності для потерпілого не становить;
-зовнішній акумуляторний пристрій з маркуванням «mi.com 10000 mAh», вартістю 550 грн.;
-зарядний пристрій з USB-кабелем білого кольору та зарядний пристрій марки «Нокіа» чорного кольору - вартістю кожен по 100 грн.;
-наушники «Sony MDR-XB450» чорного кольору вартістю 280 грн.;
-пістолет для склеювання пластикових виробів фірми «DGHL», синього кольору - вартістю 60 грн.;
-рушник коричневого кольору вартістю 70 грн.;
-спортивні штани «Адідас» чорного кольору вартістю 300 грн.;
-спортивні штани «LCW SPORTS» синього кольору з полосою червоного кольору вартістю 250 грн.;
-головний убір - блейзер «Ферарі» чорного кольору вартістю 200 грн., б/в;
-мобільний телефон «Nokia N8» в корпусі сірого кольору вартістю на 600 грн.;
* туристичним рюкзаком сіро-помаранчевого кольору, вартістю 1300 грн., в середині якого знаходилися:
-банківська картка «Kapital Bank» дійсна до 12/18 на ім'я ОСОБА_9 , яка матеріальної цінності для потерпілого не становить;
-нарди, які матеріальної цінності для потерпілого не становить;
-кросівки фірми «Мазераті» чорного кольору з підошвою червоного кольору - вартістю 700 грн.;
-світер білого кольору з горизонтальними полосами голубого кольору - вартістю 250 грн.;
-спортивний світер «Адідас» сірого кольору з капюшоном - вартістю 300 грн.;
-підштанники сірого кольору - вартістю 150 грн.;
-головний убір - блейзер фірми «Поло» чорного кольору - вартістю 270 грн.;
-шапка чорно-сірого кольору «Найк» - вартістю 150 грн.;
-кросівки «Найк» чорного кольору з підошвою білого кольору - вартістю 650 грн.;
-джинси «Baldanini Denim» синього кольору - вартістю 900 грн.;
-футляр «Police» чорного кольору з окулярами фірми «Fibran makos» - загальною вартістю 350 грн. та в якому знаходився квиток на потяг №369 сполученням «Баку-Харків» від 06.01.2018 на ім'я потерпілого.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, зник з місця вчинення кримінального правопорушення, доставив викрадене в обумовлене попередньо місце, де на нього чекав спільник ОСОБА_7 .. Після чого останні розподілили майно між собою чим розпорядилися вказаним майном на власний розсуд.
Розмір завданої таким чином ОСОБА_8 матеріальної шкоди, складає 8 155 грн.
Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протокол прийняття заяви від потерпілого ОСОБА_8 ;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_11 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_13 ;
-протоколами допиту свідка ОСОБА_14 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
-протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України;
-протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України;
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 ;
-протоколом перегляду відеозапису за участю підозрюваного ОСОБА_4 ;
-повідомленням про підозру ОСОБА_7 ;
-повідомленням про підозру ОСОБА_4 .
31.01.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та вказав на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, та які вказують на те, що підозрюваний буде: переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній не має постійного місця проживання в м. Києві, не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, відсутність міцних соціальних зв'язків, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечувала та просила застосувати до ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя приходить до наступного висновку
У відповідності до ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Ч.2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, з метою запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування, оскільки він не має постійного місця проживання на території м. Києва, не має постійного доходу, не працює, суспільно-корисною працею не займається, відсутність міцних соціальних зв'язків, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Щодо обґрунтованості ризиків, то вони мають бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких, зокрема слідчий суддя встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року), також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (справа «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, справа «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Матеріали клопотання підтверджують існування на час розгляду клопотання обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
Враховуючи характер правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його особу, обставини кримінального правопорушення, вбачається за необхідне застосування до нього запобіжного заходу.
Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і визначений вичерпний перелік випадків можливості застосування такого заходу.
У п.4 ч.2 ст.183 КПК України вказано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути обраний, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Обираючи вид заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, майновий стан, дані, що характеризують його особу, обставини вчинення кримінального правопорушення та його тяжкість.
При цьому, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
За таких обставин, застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а саме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальне правопорушення.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного, особисте ставлення останнього до скоєного, вважає за можливе визначити ОСОБА_4 розмір застави, який на думку слідчого судді буде достатнім за для забезпечення належного виконанням ним своїх процесуальних обов'язків, в разі внесення такової.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя, визнаючи наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 інкримінованого правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема щодо сукупності обставин, а також критеріїв, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави, оцінюючий сімейний та майновий стан підозрюваного, а саме розмір його прибутків, а також те, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні (справа «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, справа «Єлоєв проти України»), слідчий суддя приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави саме у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривень у національній грошовій одиниці, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного декілька обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090001093, прокурора, суду;
- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_4 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 179, 182, 183, 184, 193, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верхня Покровка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання на території України, раніше не судимого, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком 60 днів.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 рахувати з 19 години 15 хвилин 30 січня 2018 року - з моменту затримання.
Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 закінчується о 19 годині 15 хвилин 30 березня 2018 року.
Розмір застави визначити у межах 6 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 10 572 (десять тисяч п'ятсот сімдесят дві) гривні у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, р/р 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати на першу вимогу до слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018100090001093, прокурора, суду;
- повідомляти слідчих слідчого відділу Солом'янського УП ГУ НП України у м. Києві, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити 60 діб з моменту внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом'янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської місцевої прокуратури №9 ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1