печерський районний суд міста києва
Справа № 757/5818/18-к
07 лютого 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000004265 від 17.11.2017, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364 КПК України,
05.02.2018 в провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України старший радник юстиції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в ході обшуку, за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Весма» (офісні та складські приміщення) яке належить на праві приватної власності ТОВ «ТД «Весма та одночасно у зв'язку із великим обсягом вилученого майна, огляд якого завершено 01.02.2018, просить поновити строк на звернення з даним клопотанням
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 вимоги визначені у клопотанні підтримав в повному обсязі, просив задовольнити, посилаючись на обґрунтованість поданого клопотання та необхідності забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно вилучене під час обшуку.
На підставі ч. 2 статті 170 КПК України розгляд клопотання про арешт майна проведено за відсутності представника власника майна.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.
Обґрунтовуючи внесене клопотання сторона кримінального провадження вказує, що Управлінням процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні внесеному 17.11.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017000000004265, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом зловживання службовим становищем службовими особами правоохоронного органу з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи митних органів Державної фіскальної служби України з попередньою змовою із службовими особами суб'єкта господарської зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «ТД «Весма» (ЄДРГЮУ 32250025) за пособництва ТОВ «Еколь логістик» (ЄДРГІОУ 31280577), ТОВ «Люкс бізнес плюс» (ЄДРГЮУ 41068971) та ТОВ "СІСТЕМС ЛОГІСТИКС МЕНЕДЖМЕНТ” (ЄДРПОУ 37208543) організували противоправну схему з недостовірного декларування під час здійснення імпорту товарів, які мають високий ступінь ризику, що призводить до несплати митних платежів в особливо великих розмірах.
Прокурор вказує, що внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків службовими особами митних органів Державної фіскальної служби України, які полягали у недбалому ставленні до відпрацювання усіх необхідних митних формальностей у тому числі митних оглядів, фотографуванні, вивченні маркування імпортованих товарів та документації, яка додається до митного оформлення, а також визначення митної вартості та коду товару спеціалізованими підрозділами митниці, призвело до ненадходження в бюджет кошів в розмірі 14 427 368,4 грн.
01.02.2018 проведено обшук за місцем фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Весма» (офісні та складські приміщення) яке належить на праві приватної власності ТОВ «ТД «Весма» за адресою: місто Київ, вул. Архітектора Вербицького, 1Л., в ході якого виявлено та вилучено моторну олію, яка в подальшому постановою слідчого визнано речовим доказом.
Прокурор вказує, що є достатні підстави вважати, що речі та документи, вилучені в ході обшуку за місцем фактичного місцем фактичного здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Весма» (офісні та складські приміщення) можуть бути об'єктом злочину та вони мають значення для розслідування та встановлення фактичних обставин кримінального провадження шляхом проведення відповідних експертиз.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Положення даної норми КПК України узгоджуються із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Разом з тим, матеріалами клопотання не підтверджено та прокурор в судовому засіданні не доведно, що дане майно містить відомості, які можуть слугувати доказами у розслідуваному кримінальному провадженні або мають відношення до нього та необхідності у застосуванні заходу забезпечення як арешт майна.
Твердження прокурора, що у разі незастосування заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може призвести до втрати доказів по кримінальному провадженню, носить у собі абстрактний та неконкретизований характер, що не має під собою доказового обґрунтування, оскільки вилучене майно не співвідноситься з кримінальним провадженням в рамках якого здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 364 КК України.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Проте, як вбачається із клопотання обшук у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , був проведений та завершений 01.02.2018, що підтверджується протоколом огляду, а датою звернення органу досудового розслідування до суду із клопотанням про арешт вилученого майна під час проведення слідчої дії є 05.02.2018, тобто з пропуском процесуального строку.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.
Приходячи до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, виходжу з того, що прокурор у судовому засіданні не довів, що вилучене під час огляду майно має відношення до розслідуваного кримінального провадження та звернувся з даним клопотанням з порушенням строків визначених КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 107, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42017000000004265 від 17.11.2017 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1