Справа № 758/13549/16-ц
Категорія 47
20 листопада 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Супрун Г. Б. ,
секретаря - Цукурової Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі у вихованні дитини, -
В провадженні Подільського районного суду м.Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Подільської РДА в м.Києві, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною. Батько дитини та бабуся просили зобов'язати мати дитини - ОСОБА_3 не чинити перешкоди у вихованні та у спілкуванні з дитиною -сином ОСОБА_4, 2005 р.н. З урахуванням змінених вимог просили встановити періодичні побачення з дитиною та надати можливість спільного відпочинку.
Позивачі та їх представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Позивач пояснив, що мати дитини усіляко чинить перешкоди, навіть по телефону не дає дитині спілкуватись з батьком та бабусею. Бабуся пояснила, що з дня народження дитини допомагала невістці доглядати за дитиною, готувала їсти, доглядала, а тепер онук знаходиться під впливом матері, яка його залякала. Тому бабуся, бажаючи хоча б побачити онука, приходила до школи. Але хлопчик озирався, щоб не побачила мати. Вважає, що мати має на нього психологічний тиск, не дає вільно спілкуватись з батьком та бабусею, яким заборонено навіть поздоровляти дитину в День його народження, що може бути причиною того, що дитина хворіє.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що батько дитини постійно спотворює інформацію, звинувачує її в присутності сина в крадіжках, не дає можливості розпоряджатись власним майном, не має бажання добровільно сплачувати аліменти у сумі, яка потрібна для нормального утримання сина. Все це відбувається у відкритій формі. Та відповідач вважає такі дії як жорстоке поводження з дитиною.
Разом з тим, в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не з'являлась в судові засіданні двічі повторно, тому її зустрічний позов про позбавлення батьківських прав на підставі ст.207 ЦПК України залишено без розгляду ухвалою суду від 20.11.2017р
Представник 3-ї особи Органу опіки та піклування Подільської РДА в м.Києві Кальченко Ю.Ю. в судовому засіданні пояснила, що не вбачає перешкод у спілкуванні батька з дитиною. Просила при постановленні рішення врахувати права та інтереси дитини та висновок Органу опіки та піклування , при виготовленні якого на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини була вислухана думка неповнолітнього ОСОБА_4. Крім того, проведено обстеження житла батька ( квартира АДРЕСА_1), в якому створено належні умови для дитини, є окрема кімната з забезпеченням необхідним для розвитку дитини, тому спілкування в квартирі батька не порушить прав та інтересів дитини.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, пояснення представника третьої особи, дослідивши зібрані в справі докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 13 травня 2016 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.
Сторони мають спільну дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю.
Відповідно до положень ст. 141 Сімейного кодексу України , батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 150 та ч. ч. 1, 3 ст. 151 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини. Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Положеннями ст. 157 СК України, серед іншого, визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
В судовому засіданні, з матеріалів справи, пояснень учасників судового розгляду, судом не встановлено, що спілкування позивача з сином не відповідає інтересам останнього або негативно впливає на розвиток дитини. При цьому, суд вважає, що небажання матері дитини надавати можливість позивачу, як батьку, спілкуватися з сином ґрунтується на особистих конфліктних відносинах, які склались між сторонами, як колишнім подружжям.
Таким чином, вчинення відповідачем перешкод для позивача щодо спілкування останнього з сином, суд визнає доведеним, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні дитиною підлягають задоволенню.
При цьому суд бере до уваги висновок органу опіки та піклування від 03.07.2017р. З висновку вбачається, що комісія з питань захисту прав дитини, розглянувши заяву ОСОБА_1 про усунення перешкод в спілкуванні з дитиною та заяву ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав позивача, та про зміну графіку спілкування батька з малолітнім сином, та заслухавши пояснення малолітнього ОСОБА_4, вирішили : вважати за недоцільне позбавляти батьківських прав ОСОБА_1 відносно його малолітнього сина ОСОБА_4, та враховуючи думку малолітнього, визначити час спілкування батька з сином один раз на два тижні у другій половині дня, за попередньою домовленістю з малолітнім. (а.с.85-86). Тобто, це підтверджує, що малолітній ОСОБА_4 бажає спілкуватись зі своїм батьком, але в цьому йому чиняться перешкоди.
Крім того, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні сина з його бабусею ОСОБА_2, яка з самого дня народження допомагала доглядати за дитиною, як і допомагала відповідачці.
Відповідно до вимог ст.257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватись зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. При порушенні цього права вони мають право звернення до суду з позовом про їх усунення. Відповідно до ст.263 СК України такі спори розглядаються у відповідності до ст.159 СК України.
Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Положеннями ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В той же час, згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована Україною 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як встановлено рішенням Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року по справі «Хант проти України», дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та рівними права батьків щодо спілкування з дитиною, особлива увага має бути приділена найважливішим інтересам дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Таким чином, на підставі, встановлених судом обставин, враховуючи рекомендації, викладені у висновку Органу опіки та піклування, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, виходячи виключно з інтересів та віку малолітньої дитини, а також балансу інтересів дитини, суд прийшов до висновку що позовні вимоги позивача в частині визначення порядку його спілкування з дитиною та участі у її вихованні слід задовольнити частково, за виключенням вимог щодо спільного відпочинку протягом шкільних канікул з можливістю виїзду , та не два рази на тиждень , а один раз на тиждень, враховуючи, що відносини між батьком та малолітнім ще не в достатній мірі налагоджені після тривалого не спілкування.
Керуючись Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 19, 141, 150, 151, 157, 257 Сімейного кодексу України ,ст. ст. 10, 11, 57, 60, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218 , суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Служба у справах дітей Подільської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та визначення способу участі у вихованні дитини - задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спілкуванні з дитиною - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі не перешкоджати дитині використовувати засоби мобільного зв»язку, смартфона, ноутбука, комп'ютера через мережу Інтернет для спілкування з батьком дитини.
Зобов»язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в спілкуванні з дитиною в День його народження - 14 липня щорічно, до повноліття дитини.
Визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з сином ОСОБА_4, та бабусі ОСОБА_2 з ОСОБА_4 :
- кожної неділі протягом з 11-00 год. до 19-00 год.( включаючи можливість відвідування дитиною місця проживання свого батька та бабусі без присутності ОСОБА_2).
В разі хвороби дитини, якщо це припадає на день зустрічі, перенести зустріч на іншу узгоджену з ОСОБА_3 дату, щоб це не суперечило інтересам дитини, її стану здоров»я, потребам для повноцінного розвитку у відповідному віці, а не в інтересах батьків.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя Г. Б. Супрун