печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35910/15-к
27 вересня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві скаргу Директора ТОВ «А-Дан» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12015000000000219, -
До провадження слідчого судді надійшла вказана скарга.
В судове засідання особа, що подала скаргу - не з'явилась, про розгляд скарги повідомлялася належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, причини неявки невідомі, заяв або клопотань не надходило.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлявся належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги та враховуючи, що сторони неодноразово не з'являлись в судове засідання, строк перебування скарги на розгляді, визнано можливим її розгляд у відсутність особи, якою подано скаргу, її представника та представника органу досудового розслідування. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Виходячи з правової природи даного інституту, згідно положень КПК України, тимчасове вилучення майна у кримінальному провадженні здійснюється не інакше як на підставі дозволу слідчого судді, суду або/та з подальшою перевіркою слідчим суддею, судом правових підстав для його вилучення та арешту, оскільки вилучення та арешт майна має наслідком обмеження прав власника цього майна та осіб, у володінні яких таке майно знаходиться.
У відповідності з ч. 1 ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про, обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25 січня 2006 року № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої ним скарги, останній не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду скарги, заявлені особою, що звернулася до суду, вимоги не підтримуються.
Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги Директора ТОВ «А-Дан» ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження №12015000000000219 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1