Справа № 755/2119/18
"12" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
судді Шевченко В.М.,
за участю секретаря судового засідання Зимницької М.Е.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань № 1 Дніпровського районного суду міста Києва
адміністративну справу № 755/2119/18
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві
до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2
про продовження строку затримання,
за участю учасників справи:
представників позивача Наумець В.І., Ященка М.С.,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_5,
перекладачів Бондарчук М.Я., Хебурі Алмара,
08 лютого 2018 року позивач Головне управління Державної міграційної служби України в місті Києві (далі - ГУ ДМСУ в м. Києві) звернувся до суду з адміністративним позовом про продовження строку затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на шість місяців, а саме до 17 серпня 2018 року, мотивуючи вимоги тим, що оскільки відповідач не має документа, який дає йому право на виїзд з України, позивач звернувся до Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки в Україні з клопотання про оформлення іноземцю свідоцтва на право повернення на батьківщину, відповіді не надходило, - наявні перешкоди у забезпеченні примусового видворення відповідача у встановлений строк, тому у зв'язку із закінченням строку затримання відповідача 17.02.2018, позивачем ГУ ДМСУ в м. Києві на електронну адресу ПТПІ (ptpi-rozsudiv@dmsu.gov.ua) було надіслано адміністративний позов про продовження строку затримання громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для ознайомлення. Відповідач відмовився від отримання адміністративного позову в присутності трьох осіб, заперечень щодо позову стороною відповідача суду не надано.
08.02.2018 представником позивача ОСОБА_3 подано суду клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість в цей день доставити відповідача ОСОБА_2 у судове засідання, у зв'язку з чим судовий розгляд було відкладено на 12.02.2018.
12.02.2018 у судовому засіданні представником позивача ОСОБА_3 заявлено клопотання про залучення у цій справі перекладача ОСОБА_6, який є перекладачем та володіє алжирською мовою. Водночас ОСОБА_7, який був присутній в залі судового засідання, також заявив клопотання про залучення його як перекладача у цій справі, оскільки останній лише вісім років як переїхав в Україну з Алжиру, володіє мовою цієї країни, зокрема діалектичними мовними особливостями, які є мовою спілкування відповідача ОСОБА_2. Заявлені клопотання були задоволені судом, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 попереджені про кримінальну, яка передбачена статтями 384, 385 КК України, за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків та приведені до присяги згідно із вимогами статті 200 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі - КАС України).
Також у судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_5 було заявлено клопотання про ознайомлення із матеріалами справи, яке було задоволено судом та надано необхідний час.
Крім цього, після з'ясування обставин справи на стадії дослідження доказів представником відповідача ОСОБА_5 було заявлено клопотання про зміну її підзахисному застосованого судом заходу тимчасового утримання. Представник позивача ОСОБА_3 заперечував проти розгляду поданого клопотання. Суд, заслухавши пояснення сторін, відмовив у розгляді поданого клопотання, оскільки представник відповідача не навела суду причин щодо неможливості подати відповідне клопотання до початку з'ясування обставин та дослідження доказів.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 просив продовжити строк затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на шість місяців, тобто до 17.02.2018, а рішення звернути до негайного виконання.
Відповідач громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2, який давав пояснення в присутності перекладачів та представника ОСОБА_9, в судовому засіданні позов визнав частково, підтвердив незаконність свого перебування на території України. Представник відповідача ОСОБА_9 просила скасувати заходи затримання відносно її підзахисного.
Вислухавши пояснення представників позивача, відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, керуючись принципом верховенства права суд прийшов таких висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку. Іноземці та особи без громадянства під час проходження прикордонного контролю у пунктах пропуску через державний кордон зобов'язані подати свої біометричні дані для їх фіксації.
Судом встановлено, що громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 незаконно перетнув територію України у 2012 році, паспорт втратив, до компетентних органів України щодо надання йому відповідного правового статусу не звертався. Протягом всього часу проживав за адресою: АДРЕСА_1 та працював різноробочим на Даринку. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.07.2017 ОСОБА_2 було затримано з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в України, на строк, який не може перевищувати шести місяців, а також судом було надано дозвіл на примусове видворення за межі території України громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 за рахунок коштів державного бюджету України, на підставі п. 5 ч. 2 ст. 256 КАС України, постанову допущено до негайного виконання.
За правилами ч.ч. 3, 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, або орган охорони державного кордону на підставі відповідного рішення з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора розміщує іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першої цієї статті, у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України; іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
На виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18.08.2017 року громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України.
31.01.2018 ГУДМС України в м. Києві звернувся до Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки із клопотанням про ідентифікацію особи ОСОБА_2 та документування його свідоцтвом для повернення на батьківщину.
На дату розгляду даного позову у суді відповідь від Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки щодо розгляду вказаного клопотання не надходила.
Згідно із роз'ясненнями інформаційного листа Вищого Адміністративного суду України від 13.06.2013 № 844/12/1-13 за змістом ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ч. 1 ст. 183-7 КАС України (у редакції, чинній на день складання Листа) правом на звернення до адміністративного суду з позовом про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України наділений центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції.
Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, є Державна міграційна служба України, яка діє відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 405/2011 (далі - Положення).
Відповідно до пп. 9 п. 4 цього Положення Державна міграційна служба України приймає рішення про продовження (скорочення) строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, про добровільне повернення або примусове повернення іноземців та осіб без громадянства до країн їх громадянської належності або країн походження, звертається до судів з позовами про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з примусовим видворенням іноземців та осіб без громадянства з України.
Згідно із п. 7 Положення Державна міграційна служба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через головні управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Отже, Положення про Державну міграційну службу України прямо передбачає можливість надання територіальним органам та підрозділам Державної міграційної служби України передбачених Положенням повноважень.
П. 3 Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563, встановлено, що завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Таким чином, надання територіальним органам та підрозділам Державної міграційної служби України права прийняття рішення про примусове повернення іноземців, права подання позову про видворення іноземців узгоджується з положеннями ч. 1 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 289 КАС України.
Таким чином, позивачем у справах про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України може бути Державна міграційна служба України безпосередньо або її територіальні органи чи підрозділи.
Позовна заява про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України територіальним органом чи підрозділом Державної міграційної служби України відповідно до ч. 1 ст. 289 КАС України подається до адміністративного суду за місцезнаходженням цього органу або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.
Ч.ч. 11, 12 ст. 289 КАС України встановлено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Про продовження строку затримання не пізніш як за п'ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відповідно до ч. 13 ст. 289 КАС України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.
Головним управлінням Державної міграційної служби України в місті Києві в обґрунтування заявлених до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 вимог про продовження строку затримання зазначено, що підставою для продовження вказаного строку є ненадходження відповіді від Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки на клопотання щодо ідентифікації особи ОСОБА_2 та документування його свідоцтвом.
Громадянин Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2, який на даний час утримується в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, не звертався із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем причини невиконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 18.08.2017 є поважними та, зважаючи на те, що строк затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 в ПТПІ закінчується 17.02.2018 - адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 про продовження строку затримання підлягає до задоволення у повному обсязі.
Судом відхилено клопотання представника відповідача ОСОБА_9 про відмову у задоволенні позову, зокрема з неможливості звернутися до компетентних органів України з причин неволодіння відповідачем ОСОБА_10 українською мовою, оскільки останній, як встановлено судом, має цивільну правоздатність та дієздатність, тривалий час - з 2012 року, нелегально проживав на території України, працевлаштовувався на різних роботах та працював там, а отже перебував постійно в умовах спілкування в українському середовищі, а незвернення до відповідних державних органів щодо надання йому відповідного правового статусу було обумовлено виключно небажанням відповідача та не залежало від таких чинників, як знання мови, законодавства тощо.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 6-11, 13-15, 90, 268-271, 289, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві до Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2 про продовження строку затримання - задовольнити.
Продовжити строк затримання громадянина Алжирської Народної Демократичної Республіки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на шість місяців, а саме: до 17 серпня 2018 року.
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Копії рішення суду невідкладно вручити особам, які брали участь у справі.
Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Оскарження рішення суду не зупиняє його негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі його оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
На час апеляційного оскарження іноземці або особи без громадянства, у яких відсутні документи, що дають право на виїзд з України, продовжують утримуватися у спеціально обладнаних для цих цілей приміщеннях органів (підрозділів) охорони державного кордону чи Служби безпеки України або в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Суддя В. Шевченко