Справа № 755/489/18
"06" лютого 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гончарук В.П. розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли Головного управління ДФС у місті Києві Державної Фіскальної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, працюючий керівником ТОВ «Лейтерія» за ч.1 ст.163-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 793/26-15-12-00-22/07 від 31 жовтня 2017 року ОСОБА_1 будучи керівником ТОВ ,,Лейтерія" вчинив правопорушення, а саме ведення податкового обліку з порушенням податкового законодавства, а саме: пункту 198, 6 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI ( зі змінами та доповненнями); пп. 2 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21.
Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився хоча був повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки його вина підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та даними, що містяться в акті від 20.10.2017 року №10546/26-15-12-07-20 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ЛЕЙТЕРІЯ» за серпень 2017 року.
Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адмінправопорушення, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ст. 33 КУпАП, та не убачає, в розумінні ст. ст. 34, 35 КУпАП, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останньої і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 163-1 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає до стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-35, 163-1, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
ОСОБА_1, визнати винним в скоєні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 ( сто сімдесят ) грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 320 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення до виконання три місяці.
Суддя