Справа № 755/14971/15-ц
"01" лютого 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретар - Юдицькому К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, заяву відповідача ОСОБА_1, поданої уповноваженим представником ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
01 грудня 2015 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» заборгованість за кредитним договором № 02-000587-01 від 12 квітня 2012 року у розмірі 280 032,18 гривень.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, 14 грудня 2017 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд зазначеного заочного рішення.
Заява обґрунтована тим, що заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року розглянуте за її відсутності, як відповідача по справі № 755/14971/15-ц неправомірно. Її відсутність зумовлена поважною причиною, а саме тим, що вона не знала та не могла знати про розгляд справи, адже не отримувала повістки про виклик до суду, що підтверджується відсутністю підписів про їх отримання та поверненням рекомендованих листів відправнику, а тим більше не отримувала ні ухвали про відкриття провадження, ні копії заочного рішення, що підтверджується довідкою Укрпошти стосовно повернення листа за закінченням встановленого строку зберігання. До того ж, лист Дніпровського районного суду м. Києва, що був повернутий оператором поштового зв'язку, який міститься в матеріалах справи не розпакований, а тому сказати, який його вміст - неможливо. Таким чином, її неявка у судове засідання 01 грудня 2015 року пов'язана з обставинами, які не залежали від її волі, а саме у зв'язку з неповідомленням відповідача належним чином щодо відкриття провадження та дати розгляду справи, вважає, що дана обставина пояснює неявку до суду та є поважною. Також, у зв'язку з цим, відповідач був позбавлений можливості заперечувати проти вимог позивача та посилатися на обставини, які мають істотне значення для справи. Суд, всупереч нормам цивільного процесуального законодавства України не відклав розгляд цивільної справи, чим позбавив відповідача процесуальних прав, захисту своїх законних прав та інтересів - шляхом подання заперечень на позовну заяву та виніс заочне рішення по суті спору. Також, при розгляді справи не були враховані обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи в суді. За порушення сплат грошових коштів, позивач здійснив розрахунок штрафу за виникнення заборгованості з 12 квітня 2012 року по 23 липня 2015 року. Такий розрахунок здійснений невірно. В ньому не враховані здійснені нею платежі на рахунок позивача. Заборгованість розраховувалась за двома кредитними договорами та за одними і тими ж періодами. Крім того, розрахунок, який міститься в матеріалах справи, полягає в: стягненні подвійного штрафу за виникнення прострочення, штрафу за пере ліміт, подвійного стягнення нарахованих/сплачених процентів, стягнення щорічної комісії. Крім того, позивачем був зроблений розрахунок заборгованості станом на 24 липня 2015 року у розмірі 280 032,18 гривень з порушенням строків позовної давності.
В судовому засіданні представники заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ОСОБА_4 заявлені вимоги підтримали, просили заочне рішення суду від 01 грудня 2015 року скасувати.
Представник позивача Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» в судове засідання не з'явилася, подала до суду відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому просила заяву розглядати без участі представника позивача, заяву про перегляд заочного рішення відхилити, а рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року залишити в силі.
Суд, вислухавши пояснення представників заявника, оцінивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 288 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги про скасування заочного рішення, заявник у поданій заяві посилається, зокрема на те, що вона не була повідомлена про день, час та місце судового розгляду, у зв'язку з чим не могла скористатися наданими їй правами. Крім того, щодо заявлених позовних вимог вважає, що позивачем було здійснено подвійне нарахування боргу, не були включені суми тих грошових коштів, які були сплачені нею в рахунок погашення кредиту, а сам розрахунок заборгованості здійснений із порушенням строків позовної давності, про що представником заявника ОСОБА_2 до суду було подано заяву про застосування строків позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином повідомлялась судом про день, час та місце розгляду справи, за зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання - АДРЕСА_1. Зазначена адреса місця проживання вказана і в договорах, що були укладені між сторонами. Усі повідомлення надіслані судом на зареєстрованим в установленому законом порядку місцем проживання відповідача, повернулись до суду як не вручені, з відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання». У зв'язку з наведеним суд критично відноситься до посилань заявника, щодо неналежного повідомлення останнього про розгляд справи.
Також, посилання заявника на те, що в розрахунок заборгованості позивачем не було включено суми грошових коштів, які були внесені відповідачем 18.07.2012р., 24.07.2012р., 31.08.2012р., 25.09.2012р., 25.10.2012р., 24.01.2013р., 25.02.2013р., 19.06.2013р., не відповідають дійсності, оскільки, як із самого розрахунку заборгованості так і з виписки по рахунку вбачається відповідне зарахування грошових коштів, що сплачені відповідачем у зазначений час.
Крім того, послання заявника на наявність підстав для застосування строків позовної давності до кожного платежу, також не знайшло свого підтвердження, оскільки умовами договору про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової карти VISA, правилами користування кредитною карткою та тарифами, не було встановлено щомісячого розміру платежу. Такій платіж, за умовами договору, залежить від користування карткою.
Як роз'яснено у п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» суд скасовує заочне рішення, якщо визнає, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Перевіривши наведені у заяві доводи, а також наведені в судовому засіданні доводи представників заявника, щодо наявності, на їх думку, істотних обставин для правильного вирішення справи, то такі пояснення не заслуговують на увагу, оскільки суду не наведено таких істотних обставин та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Усі посилання наведені у заяві, не спростовують висновків суду, щодо наявності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 228, 260, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, поданої уповноваженим представником ОСОБА_2, про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 01 грудня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Роз'яснити заявнику, що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Повний текс ухвали складено 05 лютого 2018 року.
Суддя: