Справа № 755/639/18
"15" січня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., перевіривши додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, по позовній заяві ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, зміст позовної заяви не містить даних реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта позивача та аналогічні дані відповідача, якщо такі відомі позивачу.
Крім того, позивачем має бути уточнено зміст позовних вимог, оскільки такий спосіб захисту порушеного права як усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та витребування з незаконного володіння є способом захисту порушеного права власника (титульного володільця) майна, однак зміст позову вказує на належність спірної ділянки Київській міській раді, при цьому позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви доказів уповноваження вказаним органом місцевого самоврядування позивача на захист свого порушеного права власності, тому, у разі наявності вказаних повноважень, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви документально підтверджені докази наявності таких повноважень.
Крім того, зміст позовної заяви містить обставини, якими позивач обґрунтовує заявлений предмет спору, однак долучені до матеріалів позовної заяви ксерокопії документів не містять жодного належного доказу на підтвердження фактів, викладених у заяві, а саме: заява на звернення до Київської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка має містити дату та вхідний реєстраційний номер установи отримувача та докази мотивованої відмови Київської міської ради у задоволенні вказаної заяви позивача; докази передачі спірної земельної ділянки у користування відповідачу за Рішенням Київської міської ради, докази розташування на спірній земельний ділянці об'єктів нерухомості і наявність доказової бази щодо незаконності такого розташування, тощо.
Крім того, матеріали вищезазначеної позовної заяви не містять відомостей щодо вжиття будь-яких заходів досудового урегулювання спору, який передбачено чинним законодавством, з огляду на належність спірної земельної ділянки органу місцевого самоврядування - Київській міській раді, яку наділено повноваженнями розпорядника земель фонду міста. Тобто позивачем не долучено до матеріалів заяви будь-яких доказів офіційного звернення до належного органу місцевого самоврядування та доказів відповідної відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки. При цьому зміст позовної заяви не містить обставин, якими визначено дії/бездіяльність відповідача, що порушують права позивача із зазначенням виду таких прав та способу їх відновлення.
Разом з тим, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої позовної заяви долучено копії документів, які не містять ознаки їх належного засвідчення у порядку, встановленому чинним законодавством України, ураховуючи відсутність законодавчо встановленого права фізичної особи, в тому числі позивача, на посвідчення копій документів.
Таким чином, позивачем має бути долучено до матеріалів позовної заяви документи відповідно до переліку, зазначеного у позовній заяві, з урахуванням вищенаведених недоліків, вказаних судом, в оригіналах або у копіях, засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством України, із зазначенням про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких долучено/має бути долучено до позовної заяви.
Крім того, подана позивачем заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, а також відсутнє підтвердження того, що позивачем не подано будь-якого іншого позову (позовів), не залежно від його (їх) підсудності, до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, за ч. 1 статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. (ч. 1ст. 136 Цивільного процесуального кодексу України)
Так, питання про відстрочення або розстрочення витрат постає у разі, коли майновий стан особи є таким, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі у встановлений законом строк. Тобто суд вправі постановити ухвалу про відстрочення або розстрочення, враховуючи незадовільний майновий (матеріальний) стан сторони.
Разом з тим, заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі, позивачем не наведено обставин, які свідчать про незадовільне (скрутне, важке) матеріальне становище, із наданням суду відповідних доказів, якими можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами (за комунальні послуги; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо), що підлягають до оцінки судом при розгляді питання про відстрочення сплати судового збору.
Таким чином, суд не вбачає підстав для відстрочення сплати позивачем судового збору за поданий ним позов, предмет якого становлять вимоги немайнового характеру, та за відсутності доказів сплати позивачем судового збору чи доказів звільнення позивача від сплати судового збору, суд зобов'язаний встановити позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків та недоліків щодо сплати позивачем судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2018 року становить - 704,80 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.