Номер провадження 3/754/745/18
Справа №754/385/18
Іменем України
07 лютого 2018 року
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабайлова Л.М., розглянувши адміністративну справу за ст. 184 ч. 1 КУпАП відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої в АДРЕСА_1,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 26.11.2017 о 13.00 годині по АДРЕСА_2, ухилилась від виконання обов'язків щодо забезпечення виховання малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме, допустила сина до керування автомобілем «Фольксваген», номерний знак НОМЕР_1, в результаті чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 184 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що 26.11.2017 року приблизно о 13.00 годині її цивільний чоловік ОСОБА_2 вийшов з сином ОСОБА_3 пяти років на вулицю, де чекали її, оскільки вони збиралися їхати до лікарні. Оскільки дитина капризувала, ОСОБА_2 сів за кермо автомобіля "Фольксваген", посадив сина собі на коліна та керував автомобілем в дворі будинків, при цьому, випадково наїхав на собаку сусідів, які викликали поліцію. Вона особисто не допускала дитину до керування транспортним засобом і її чоловік з нею не радився з цього приводу. Дуже жалкує, що так сталося.
Вина ОСОБА_1 в інкримінованому адміністративному правопорушенні не знайшла свого підтвердження в суді.
Так, в суді свідок ОСОБА_2 пояснив, що він цивільний чоловік ОСОБА_1
26.11.2017 року біля 13.00 годин він чекав поки ОСОБА_1 вийде з дому в автомобілі з її сином ОСОБА_3, щоб везти останнього до лікарні. ОСОБА_3 почав плакати, він, знаходячись за кермом, посадив його собі на коліна та проїхав з ним коло в дворі будинків, випадково не помітив маленьку собаку, в результаті чого наїхав на неї. Автомобілем керував саме він, син ОСОБА_1 самостійно керувати автомобілем не міг, оскільки йому тоді було тільки 5 років. Вирішив посадити собі на коліна хлопчика і проїхати на автомобілі він без дозволу ОСОБА_1, хотів тільки заспокоїти дитину.
Свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 в суді показали, що ОСОБА_1 знають з позитивного боку, проживають в одному будинку, вона постійно займається вихованням сина ОСОБА_3, який в шість років вміє вже читати та писати. Такого, щоб син ОСОБА_1 сам керував автомобілем ніколи не було і не могло бути, оскільки він маленький і навіть не дістане до педалів.
Викликані судом свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 до суду не з'явились.
Надані суду характеристики, подяки підтверджують, що ОСОБА_1 належно виконує свої обовязки, пов"язані з вихованням дитини
Таким чином, в суді не встановлено достовірних даних про те, що 26.11.2017 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання обов'язків щодо виховання свого малолітнього сина, її вина в інкримінованому адміністративному правопорушенні не доведена, викладені в протоколі обставини ніякими доказами не підтверджуються, у зв'язку з чим провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно неї підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247,283, 284,291 КУпАП,
Справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником і прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, в порядку, передбаченому ст. 288 КУпАП.
Оскарження постанови здійснюється шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили, в порядку, передбаченому ст. 291 КУпАП.
Суддя -