проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про відкриття апеляційного провадження
"08" лютого 2018 р. Справа № 920/878/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В., суддя Пелипенко Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦУНАМІ”, м. Рожище Волинської області (вх. №274 C/3)
на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 у справі № 920/878/17 (у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., суддів Котельницької В.Л., Заєць С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЦУНАМІ”, м. Рожище Волинської області
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “УКРАЇНСЬКІ ТОРГОВІ ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ”, м. Суми
2) АГРАРНОЇ БІРЖІ, м. Київ
про визнання недійсними типових договорів та визнання неправомірними дій по примушуванню до їх укладення, стягнення 77761,20 грн., -
У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю “ЦУНАМІ”, м. Рожище Волинської області звернулось до Господарського суду Сумської області із позовом, в якому просило суд:
- визнати недійсними типові “договори приєднання” із відповідачем-1 (ТОВ “УКРАЇНСЬКІ ТОРГОВІ ЕЛЕКТРОННІ СИСТЕМИ”, м. Суми) № 44-290600000782/17.05.2017 від 17.05.2017, № 47-290600000869/18.05.2017 від 18.05.2017, № 48-290600000942/19.05.2017 від 19.05.2017, № 53-290600001042/22.05.2017 від 22.05.2017, № 55-290600001209/25.05.2017 від 25.05.2017, № 57-290600001392/30.05.2017 від 30.05.2017, що суперечать чинному законодавству України;
- визнати неправомірними дії відповідача-2 (АГРАРНОЇ БІРЖІ, м. Київ) по примушуванню позивача до укладення типових “договорів приєднання” з відповідачем 1 № 44-290600000782/17.05.2017 від 17.05.2017, № 47-290600000869/18.05.2017 від 18.05.2017, № 48-290600000942/19.05.2017 від 19.05.2017, № 53-290600001042/22.05.2017 від 22.05.2017, № 55-290600001209/25.05.2017 від 25.05.2017, № 57-290600001392/30.05.2017 від 30.05.2017;
- стягнути з відповідача-1 безпідставно набуті кошти за недійсними типовими “договорами приєднання” № 44-290600000782/17.05.2017 від 17.05.2017, № 47-290600000869/18.05.2017 від 18.05.2017, № 48-290600000942/19.05.2017 від 19.05.2017, № 53-290600001042/22.05.2017 від 22.05.2017, № 55-290600001209/25.05.2017 від 25.05.2017, № 57-290600001392/30.05.2017 від 30.05.2017, до укладення яких позивача примушено відповідачем-2, в загальній сумі 77761,20 грн. В обґрунтування свої позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірних договорів вимогам діючого законодавства, їх незаконність, протиправність дій відповідача-2 по примушуванню позивача до укладення спірних договорів.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 по справі № 920/878/17 у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі. Повний текст рішення складено 19.12.2017.
Рішення про відмову в позові, як необґрунтовано заявленого, мотивоване судом тим, що згідно аналізу норм Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини реалізація необробленої деревини всіма постійними лісокористувачами та Регламенту організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі, що затверджений наказом №04-ОД від 22.02.2017 Аграрної біржі в редакції наказу №17-ОД від 24.04.2017, вбачається за можливе проведення на Аграрній біржі електронних аукціонів з продажу необробленої деревини. Докази визнання незаконним чи недійсним у визначеному чинним законодавством порядку Регламенту з організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини на Аграрній біржі матеріали справи не містять. Чинне законодавство України не передбачає проведення з продажу необробленої деревини із застосування електронних аукціонів, проте, і не містить імперативної норми щодо заборони проведення такого аукціону в електронній формі. На момент виникнення між сторонами спірних правовідносин позивач був обізнаний щодо особливостей та порядку проведення аукціонів на Аграрній біржі, в тому числі, і електронних аукціонів. Спірні договори позивачем укладалися на забезпечення доступу до електронних аукціонів на Аграрній біржі. Посилаючись на монопольність положення відповідачів позивач не довів суду того, що їх діяльність охоплює більше 35% ринку та інших доказів, які б підтверджували зайняття відповідачами монопольного становища та вчинення ними антиконкурентних дій. Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення другим відповідачем дій з примусу до укладення типових договорів з першим відповідачем. Що стосується коштів у сумі 77761,20 грн. та їх стягнення на користь позивача, суд першої інстанції визначився, що зазначені кошти були сплачені згідно договорів № 44-290600000782/17.05.2017 від 17.05.2017, № 47-290600000869/18.05.2017 від 18.05.2017, № 48-290600000942/19.05.2017 від 19.05.2017, № 53-290600001042/22.05.2017 від 22.05.2017, № 55-290600001209/25.05.2017 від 25.05.2017, № 57-290600001392/30.05.2017 від 30.05.2017, тому вони не можуть вважатися безпідставно набутими.
Позивач із даним рішення суду першої інстанції не погодився та оскаржує його в апеляційному порядку з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати повністю рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 у справі №920/878/17 і прийняти нове рішення по суті позовних вимог. Судові витрати просить покласти на відповідачів.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що факти незаконності оскаржуваних типових «договорів приєднання» та протиправності дій по примушуванню до укладення таких договорів підтверджуються наданими скаржником письмовими доказами. Крім того, про незаконність типових «договорів приєднання» із відповідачем-1, до укладення яких позивача примушено відповідачем-2 свідчить: 1) невідповідність означених «договорів приєднання» вимогам законодавства, яке регулює порядок реалізації необробленої деревини, а саме: п.1.2., п.1.3., п.2.13., п.2.17., п.2.18., п.3.1., п.3.2., п.3.3. Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого Наказом Державного комітету Лісового господарства України №42 від 19.02.2007 «Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини»; ст.278, ч.ч. 1, 3, 7, 8 ст.279, ч.3 ст.281 Господарського кодексу України; ч.1 ст.1, абз.4 ст.2 Закону України «Про товарну біржу», які суд першої інстанції зазначив частково, однак не застосував; 2) відсутність у відповідача-1 встановленої означеними нормами закону компетенції на проведення організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини; 3) спрямованість типових «договорів приєднання» на незаконне заволодіння коштами юридичних і фізичних осіб-покупців необробленої деревини; факт антиконкурентних узгоджених дій та зловживання монопольним становищем відповідачами всупереч Закону України «Про захист економічної конкуренції». Позивач також вказує, що відсутність у відповідача-1 компетенції на укладення типових «договорів приєднання» із покупцями у сфері аукціонних торгів необробленою деревиною, випливає із преамбули самих «договорів приєднання», у якій підставою для укладення «договорів приєднання» зазначено ст.ст.5,7 Закону України «Про електронну комерцію», яку взагалі не зазначив суд першої інстанції, дія якого не поширюється на правочини, предметом яких є необроблена деревина, спеціальний порядок реалізації якої встановлено Наказом Держкомлісгоспу від 19.02.2007 №42, ч.8 ст.279, абзацом 2 ч.1 ст.280, ч.ч.1,3 ст.281 Господарського Кодексу України, ч.1 ст.1, абзац 4 ст.2 Закону України «Про товарну біржу». Скаржник вважає, що примушування відповідачем-2 (організатором аукціону) позивача до укладення типових «договорів приєднання» із відповідачем-1 та сплати додаткових, не передбачених Положенням коштів, як умови допуску до аукціонних торгів необробленою деревиною є протиправним, а самі типові «договори приєднання» недійсними, що судом першої інстанції не враховано. Також, позивач посилається на безпідставну відмову суду першої інстанції від залучення до до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Територіального відділення АМК України.
Водночас, заявник апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду у даній справі, посилаючись на отримання повного тексту оскаржуваного рішення 09.01.2018, а також просить забезпечити проведення судового засідання за участю позивача в режимі відеоконференції через Рожищенський районний суд Волинської області (вулиця Грушевського, 4, місто Рожище, Волинської області, 45100), у зв'язку з тим, що уповноважний представник позивача проживає та працює у місті Рожище Волинської області і у нього виникають труднощі щодо забезпечення особистої фізичної участі у судовому засіданні у даній справі та великою завантаженістю у інших судових процесах.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ, прийнятого 03.10.2017 та введеного в дію 15.12.2017, до Господарського процесуального кодексу України внесено зміни.
Відповідно до підпункту 9 пункту 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в статтях 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до пункту 11) розділу XI Перехідні положення заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не порушено на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження, частини 2 статті 124 Конституції України передбачає право особи на захист судом його прав.
Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави, вказані скаржником у клопотанні, є поважними.
Подана позивачем апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції у даній справі відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог статей 119, 256, 262 Господарського процесуального кодексу колегія суддів визначилась про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 по справі № 920/878/17 і про можливість відкриття апеляційного провадження у справі № 920/878/17. Заперечень проти відкриття апеляційного провадження на час постановлення ухвали до суду не надійшло.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 119, 234, 235, 256, 262 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Поновити позивачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 у справі № 920/878/17.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Сумської області від 14.12.2017 у справі № 920/878/17.
3. Відповідачам у строк до 23.02.2018 надати суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу в порядку, визначеному ст. 263 Господарського процесуального кодексу України, з наданням доказів надсилання (надання) копії відзиву та доданих до нього документів скаржнику та іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Барбашова С.В.
Суддя Гребенюк Н. В.
Суддя Пелипенко Н.М.