233 № 233/6296/14-к
07 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі колегії суддів: головуючого судді: ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , розглянувши в підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за № 12014050380000696 від 19 травня 2014 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст.187, ч.2 ст. 121 КК України, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з Апеляційного суду Донецької області на новий розгляд надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 121, ч.4 ст. 187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 заявила клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати.
Захисник ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки ризики, на які послався прокурор, перестали існувати. Обвинувачений має стійкі соціальні зв'язки; забезпечення безпеки потерпілих і свідків це обов'язок правоохоронних органів; крім того попередні судимості не можуть бути підставою для продовження тримання обвинуваченого під вартою. Тому, просить змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, навіть цілодобовий.
Обвинувачений ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні заперечував проти клопотання прокурора і підтримав думку захисника, просить змінити йому запобіжний захід на більш м'який, оскільки він має постійне місце мешкання, у нього є дружина і дитина і він не має наміру ухилятися від суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 грудня 2017 року відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою був продовжений до 18 лютого 2018 року включно.
Згідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.4 ст.187, ч.2 ст. 121 КК України перебуває на стадії підготовчого судового провадження.
Враховуючи, що кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу, тобто до 18 лютого 2018 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_7 , не даючи оцінки зібраним доказам та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, а саме - ризику втечі та переховування від суду з огляду на суворість покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у разі визнання винним; ризику незаконного впливу на потерпілих і свідків, які ще не допитані судом; ризику вчинення інших кримінальних правопорушень, зважаючи на те, що ОСОБА_7 інкримінується те, що він в період невідбутого покарання вчинив ряд тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень; суд дійшов висновку про доцільність продовження строку дії обраного обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд вважає, що обраний відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду.
Враховуючи, що на даний час не відпали, а є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п.1,3,5 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_7 , що на даний час виключає можливість зміни запобіжного заходу на більш м'який, а саме на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року).
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_7 судом на теперішній час не встановлено.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, та вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_7 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 314, 315, 176-178, 182-184, 193-199 КПК України, суд, -
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Диліївка Костянтинівського району Донецької області, строк тримання під вартою в Державній установі «Бахмутській установі виконання покарань №6» Донецькій області строком 60 (шестидесяти) днів, тобто по 07 квітня 2018 року включно.
Копії ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику Державної установи «Бахмутській установі виконання покарань (№6)» в Донецькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Судді: