233 № 233/6213/17
06 лютого 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.
за участю секретаря Вареніченко В.А.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який зареєстровано 19 листопада 2004 року, актовий запис № 554 від 19 листопада 2004 року складений Костянтинівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецької області. Від шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Спільне проживання припинили з червня 2017 року через побутові сварки, непорозуміння, різні погляди на майбутнє життя та несумісність характерів. Позивач вважає, що сім'ю зберегти неможливо, строк на примирення не потрібний. Спір про поділ спільного майна та місця проживання дітей між сторонами відсутній, ними добровільно вирішено, що дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишиться проживати з батьком, а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір'ю. Просив шлюб між ним та відповідачем розірвати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, в своїй заяві просив розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив шлюб між ним та відповідачем розірвати.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала до суду заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує.
На виконання вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом була перевірена наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Так судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, 03 липня 2004 року зареєстрували шлюб у Костянтинівському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис № 142 від 03 липня 2004 року, дошлюбне прізвище дружини «Сабуняк», що підтверджується свідоцтвом про шлюб 1-НО № 235502, виданим 03 липня 2004 року Костянтинівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції.
Від шлюбу подружжя має малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-НО № 419627, виданого 19.11.2004 року Костянтинівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 554 від 19 листопада 2004 року, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія І-НО № 540813, виданого 15.10.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Костянтинівці реєстраційної служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 539 від 15 жовтня 2013 року.
Відповідно до ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною першою ст. 55 СК України передбачений обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Разом з тим, ст. 110 СК України передбачена можливість пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружжя разом не проживає, зберігати сім'ю намірів не має, а отже, спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача та їх дітей.
Щодо надання додаткового строку для примирення подружжя, як захід, який має вчиняти суд відповідно до ст. 111 СК України, відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, слід зазначити наступне.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Однак, враховуючи те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу, чого між сторонами у справі не має, та враховуючи те, що відповідач визнав позов в повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права інших осіб, строк на примирення не є необхідним.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем тощо, суд вважає, що подальше спільне проживання та збереження даної сім'ї суперечить їх спільним інтересам, що має істотне значення.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи волю позивача, який не висував позовних вимог щодо стягнення з відповідача на його користь судового збору, суд вважає за можливе віднести судовий збір, сплачений позивачем при подачі даного позову до суду, на його рахунок.
Керуючись ст.ст. 141, 206, 259, 264-265, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 03 липня 2004 року у Костянтинівському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Донецької області, актовий запис № 142 від 03 липня 2004 року, - розірвати.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_1; відповідач: ОСОБА_2, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП НОМЕР_2.
Суддя