08.02.2018 227/370/18
08 лютого 2018 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Хоменко Д.Є.
за участю
секретаря Малашко С.В.
заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті, -
08.02.2018р. ОСОБА_1 (далі за текстом також - заявник) звернулась до суду з даною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що вона є дружиною ОСОБА_2, 09.07.1948р.н., який помер 18.12.2017р. в м.Донецьк. Добропільським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті від 08.02.2018р. №15.31-24/434, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_2 пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року №545 (далі за текстом - Наказ). Встановлення факту смерті заявнику необхідно для реєстрації смерті у відділі РАЦС на території України. Просить встановити факт смерті ОСОБА_2.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала з причин вказаних у заяві про встановлення факту смерті, просила їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи, Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.
Суд, розглянувши справу у межах заявлених вимог, дослідивши письмові документальні докази, представлені в обґрунтування заяви, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії довідки від 06.12.2017р. №0000429775 та 000429743, про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є переселенцями та фактично мешкають в м.Добропілля м-ну Молодіжний, 6/34.
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, виданого 01.07.1972р. міським ЗАГС м.Добропілля Донецької області, актовий запис № 113, заявник ОСОБА_1 була дружиною гр. ОСОБА_2
ОСОБА_1 зверталась до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області для реєстрації смерті ОСОБА_2, але листом від 08.02.2018р. №15.31-24/434, було відмовлено, оскільки заявником для підтвердження факту смерті пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі визначеній Наказом.
З копії довідки про причину смерті №3434 від 18.12.2017р., виданої республіканським бюро судово-медичної експертизи ДНР, копії свідоцтва про смерть серії ДНР №089034, виданого 22.12.2017р. Ленінським відділом запису актів цивільного стану м.Донецька державної реєстраційної палати міністерства юстиції ДНР, актовий запис №1390, вбачається фіксування смерті гр.ОСОБА_2, 09.07.1948р.н., який помер 18.12.2017р. у Ленінському районі в м.Донецьк. Вказані копії довідки про причину смерті та свідоцтва про смерть видані закладами, які розташовані на тимчасово неконтрольованій органами державної влади України території.
Допитаний в судовому засіданні гр.ОСОБА_3 пояснив, що заявник ОСОБА_1 є його матір'ю, яка була заміжня за його батьком ОСОБА_2 Додатково підтвердив, що він був присутній на похованні батька ОСОБА_2 на цвинтарі «Южному» м.Донецька. Батько помер 18.12.2017р.
Надаючи правову оцінку правовідносинам у справі, суд виходить з наступного.
Як передбачено ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Пунктом другим частини першої ст.317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Приписами ч.2 ст319 ЦПК України встановлено, що рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398-VI від 01.07.2010р., державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішенням суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII (далі за текстом - Закон) тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Надана заявником копія довідки про причину смерті та копія свідоцтва про смерть, які видані установами на тимчасово окупованій території України, відповідно до ст.19 Конституції України та Закону не є дійсними і не можуть створювати правових наслідків.
Між тим, суд приймає до уваги роз'яснення ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування положень ЦПК України стосовно особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, що викладені у листі від 15.04.2016 року №9-1130/0/4-16, та практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справах проти Туреччини(«Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також справах проти Молдови та Росії («Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilasku and Others v. Moldova and Russia»), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права, із врахуванням «намібійського винятку», приходить до висновку, що рішення суду в такій категорії справ має ґрунтуватися на дотриманні вимог ЦПК України, щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на непідконтрольній території.
При цьому, суд звертає увагу заявника на позицію Верховного суду України, викладену в п.18 Постанови Пленуму №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», згідно якої, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даному випадку є рішення суду про встановлення факту смерті.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги викладені у поданій заяві обставини, показання свідка, з огляду на сукупність досліджених доказів, відсутність заперечень з боку заінтересованої особи, з метою захисту прав особи, суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення факту смерті підлягають задоволенню.
Керуючись ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст.ст. 4, 247, 263, 315, 317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який помер 18 грудня 2017 року в м.Донецьк, Україна.
У порядку ч.4 ст.317 ЦПК України, рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Д.Є. Хоменко