07.02.2018 227/346/18
07 лютого 2018 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.,
при секретарі Харьковій Л.М.,
за участю заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Добропілля цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про встановлення факту смерті, -
Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті, в якій зазначила, що 23.09.2017 року в м. Харцизьк Донецької області померла її мати, ОСОБА_2, яка народилася 17.06.1938 року в с. Петрівка Севаського району Дніпропетровської області. Заявниця зазначає, що зверталася до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області з проханням про проведення реєстрації смерті матері, але їй було відмовлено у зв'язку із тим, що надані нею документи не відповідають вимогам законодавства України. Заявниця просить встановити факт смерті ОСОБА_2, громадянки України, яка народилася 17.06.1938 року в с. Петрівка Севаського району Дніпропетровської області та померла 23 вересня 2017 року в місті Харцизьк Донецької області.
Представник заінтересованої особи Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 25).
Представник заінтересованої особи Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в судове засідання також не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 21).
Заявниця по справі ОСОБА_1 суду показала, що померла ОСОБА_2 є її матір'ю. 23.09.2017 року її мати померла, і 25.09.2017 року її було поховано на кладовищі в м. Харцизьку Донецької області. Просить встановити факт смерті її рідної матері 23.09.2017 року в м. Харцизьку Донецької області.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показала, що заявниця ОСОБА_1 є її подругою. Їй відомо, що 23.09.2017 року померла мати її подруги ОСОБА_2 25.09.2017 року матір подруги було поховано на кладовищі в м. Харцизьку Донецької області.
Суд, розглянувши справу у межах заявлених вимог, заслухавши заявницю, свідка, дослідивши письмові докази, представлені в обґрунтування заяви, вважає, що подана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Судом встановлено, що заявниця по справі ОСОБА_1 є донькою померлої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІХ-НО № 284677, виданого повторно 19 серпня 1992 року відділом РАЦС м. Харцизька Донецької області, актовий запис № 523 від 16 листопада 1967 року (а.с. 8).
Також в судовому засіданні встановлено, що прізвище заявниці по справі було змінено з «Темник» на «Печерська» на підставі свідоцтва про зміну прізвища, ім'я, по-батькові серії І-НО № 262284, виданого 19 серпня 1992 року Відділом РАЦС м. Харцизька Донецької області, запис № 28 від 19.08.1992 року (а.с. 9).
Як вбачається зі свідоцтва про смерть, виданого Харцизьким міським відділом запису актів цивільного стану так званої ДНР 26 вересня 2017 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 23.09.2017 року в м. Харцизьк, актовий запис № 795 від 26.09.2017 року (а.с. 12). Факт смерті ОСОБА_2 підтверджується також копією свідоцтва про захоронення, виданого начальником ДП «Рітуал» СП в м. Харцизьку серії АААА № 011163, довідкою про причини смерті ОСОБА_2 та фотографіями з місця захоронення померлої ОСОБА_2 (а.с. 17, 11, 15-16).
Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року № 1207-VII (з наступними змінами та доповненнями) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.
Втім, згідно консультативного висновку «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» від 21 червня 1971 року Міжнародного суду ООН документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має застосовуватися при розгляді справ як джерело права. Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), грунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать. Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, закладами охорони здоров'я), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку, зокрема, під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.
Суд вважає за необхідне прийняти до уваги свідоцтво про смерть, довідку про причину смерті ОСОБА_2, свідоцтво про захоронення ОСОБА_2, оскільки інформація, яка міститься в них, підтверджується іншими доказами по справі, які були дослідженні в судовому засіданні, а саме: показаннями ОСОБА_1, ОСОБА_3, фотографіями захоронення померлої ОСОБА_2
Судом також встановлено, що заявниця раніше зверталася до Добропільського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, який своїм листом № 15.31-24/412 від 06.02.2018 р. відмовив їй у державній реєстрації смерті ОСОБА_2, оскільки нею для підтвердження факту смерті було пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 13).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Розділом 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 року, із змінами, передбачено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 ; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров'я, де настала смерть, та інших осіб. Судом встановлено, що заявниця є рідною донькою померлої ОСОБА_2
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Згідно абзацу другого ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року" Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду. У порядку ст. 317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявниці для державної реєстрації смерті матері в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть встановленого зразку.
На підставі викладеного, з урахуванням того, що заінтересовані особи Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не надали заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1, і заява не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2, тому що законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість заявнику отримати свідоцтво про смерть.
Керуючись ст. ст. 259, 317 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Добропільський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Добропільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, яка померла 23 вересня 2017 року в місті Харцизьк Донецької області, Україна.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області або безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Вступну та резолютивну частини рішення було проголошено в судовому засіданні 07.02.2018 року, повний текст рішення суду виготовлено 07.02.2018 року.
Суддя В.В. Корнєєва
07.02.2018