Справа № 263/13647/17
Провадження № 2/263/325/2018
08 лютого 2018 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Кияна Д.В., при секретарі Коростовцевій Я.В., за відсутністю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 11 червня 2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, у сумі 1000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитним лімітом. За умовами договору позичальник зобов'язався повернути банку кредит та проценти по ньому. Свої зобов'язання відповідач за кредитним договором не виконав, внаслідок чого, станом на 31 серпня 2017 року, утворилася заборгованість в розмірі 36966,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 812,68 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 29717,32 грн., заборгованості з пені та комісії за користуванням кредитом у розмірі 4200,00 грн., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1736,50 грн. (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача, а також просив стягнути судовий збір в розмірі 1600 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюються відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У зв'язку з цим, указана цивільна справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року, в редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 листопада 2017 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду на 01 грудня 2017 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 08 лютого 2018 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі, у разі відсутності у судовому засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 11 червня 2008 року банк уклав із ОСОБА_1 договір б/н, на підставі якого останній, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг та підписавши анкету-заявку про приєднання до них, отримала кредитну карту зі встановленим кредитним лімітом у розмірі 1000 грн. та зі сплатою 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач умови повернення кредиту належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 31 серпня 2017 року, утворилася заборгованість в розмірі 36966,50 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 812,68 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 29717,32 грн., заборгованості з пені та комісії за користуванням кредитом у розмірі 4200,00 грн., штрафу в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та штрафу в розмірі 1736,50 грн. (процентна складова).
Відповідно до ч.1. ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч 1. ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, відповідно до ст. 1048 ЦК України, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.1. ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Згідно з положенням статті 549 ЦК України пеня і штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.
Згідно з п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.
Згідно з п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
З урахуванням викладених обставин та з оглядом на порушення відповідачем умов кредитного договору та взятих на себе зобов'язань, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 812,68грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 29717,32 грн. та заборгованість за пенею та комісією за період з 01 серпня 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 200,00 грн.
Разом з цим, сума заборгованості з пені у розмірі 4000,00 грн. та штраф в розмірі 500 грн. (фіксована частина), штраф в розмірі 1736,50 (процентна складова), стягненню не підлягає, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 2 Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку де проводилась антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
На виконання цього Закону 30 жовтня 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1053-р, яким було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з п. 20 ч. 1 цього Розпорядження м. Маріуполь Донецької області входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Проте, 05 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв Розпорядження №1079-р про зупинення дії Розпорядження від 30 жовтня 2014 року № 1053-р, яке в подальшому постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09 лютого 2015 року було визнано не чинним (справа № 826/18330/14).
Відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р, яким визнано такими, що втратили чинність розпорядження №1053-р від 30.10.2014 року та №1079-р від 05.11.2014 року, місто Маріуполь Донецької області відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.
Крім того, згідно зі ст. 1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Згідно з наказом керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).
Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року №47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року щодо не нарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.
Як проголошено в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи.
Згідно зі ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
У п. 3.4. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 ЦПК України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 (Справа N 1-10/2004)) зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.
Як вбачається зі справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штрафи, що нараховані у період з 30 квітня 2014 року станом на 31 серпня 2017 року, тобто в період дії ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Згідно з матеріалами справи відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та постійно проживає на території міста Маріуполя.
Отже, враховуючи те, що відповідач є громадянином України, який зареєстрований та постійно проживає в населеному пункті, де проводилась антитерористична операція, на підставі ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», штрафні санкції за укладеним з нею кредитним договором нараховувати заборонено, а тому позов банку в частині стягнення пені та штрафів є необґрунтованим.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1600 гривень, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору, пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 30730,00 гривень х 100% : 36966,50 гривень ціни позову = 83,13%), тобто 83,13% від ціни позову (83,13% х 1600 гривень : 100% = 1330,08 гривень), що складає 1330,08 гривень.
На підставі ст. 549, 624, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 206, 263-265, 280 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: бул. ХмельницькийАДРЕСА_1, м.Маріуполь, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором б/н від 11 червня 2008 року, станом на 31 серпня 2017 року, за тілом кредиту у розмірі 812,68 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 29717,32 грн., заборгованість за пенею та комісією за період з 01 серпня 2013 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 200,00 грн. та судовий збір у розмірі 1330,08 грн., а всього стягнути 32060,08 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до апеляційного суду Донецької області або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін у справі:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, адреса реєстрації: бул. Хмельницький, буд. 14, кв.64, м.Маріуполь, Донецька область, 87507, паспорт серії ВА №492071.
Суддя Д.В. Киян