264/6324/17
2/264/456/2018
(ЗАОЧНЕ)
"07" лютого 2018 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., за участі секретаря судового засідання Дарменко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів, -
В грудні 2017 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, яка згодом була уточнена, про позбавлення батьківських прав, призначення опіки та стягнення аліментів. В обґрунтування позову зазначено, що у позивачки є дочка ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_12. За життя дочка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4, від якого мають дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_4 помер. 13.11.201 року дочка позивачки зареєструвала шлюб зі ОСОБА_2, від якого народився син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3. Шлюб між ними розірвано 04.11.2016 року. Після смерті дочки, онуки проживають разом з позивачкою та знаходяться на повному її утриманні та забезпеченні. За весь час з народження онука, його батько ОСОБА_2 жодної участі у вихованні сина не приймав, матеріальної допомоги на його утримання не надавав. Онук ОСОБА_7 постійно проживає з позивачкою, в нього є кімната обладнане місце для роботи та відпочинку, одяг та речі необхідні для життя та навчання. Позбавлення відповідача батьківських прав є необхідним заходом для захисту законних прав та інтересів дитини. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, встановити опіку над малолітньою дитиною та призначити її опікуном, стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову, до досягнення дитиною повноліття.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Додатково вказала, що в червні 2017 року дочка разом з онуками переїхала до неї з чоловіком і з того моменту діти проживають з ними в трьохкімнатній квартирі. Дочка померла в серпні 2017 року, після її смерті приїжджав відповідач, але дитину не признав, сказав, що це не його дитина. Позивачка разом з чоловіком влаштували ОСОБА_7 до дитячого садочку, займаються його вихованням, в нього зі старшим братом власна кімната. Дитина нічого не потребує.
Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради Бартош Н.О., яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала, додатково вказала, що відповідач не має ніякого відношення до дитини, надав заяву про відмову від своїх батьківських прав. Позивачка з чоловіком створили належні умови для дітей.
Третя особа ОСОБА_10 в судовому засіданні вказав, що доводиться позивачці чоловіком, вони разом займаються вихованням дітей, проти задоволення позову не заперечував.
Ухвалою суду від 07.02.2018 року ухвалено провести заочний розгляд вказаної справи, оскільки відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, до судових засідань не з'являвся, про причини неявки суд не повідомляв, відзив не подав, позивачка не заперечувала проти заочного вирішення справи.
Суд, вислухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Як убачається зі свідоцтва про народження виданого 22.10.2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №932 від 03.06.1983 року та свідоцтв про реєстрацію і розірвання шлюбу, що підтверджують зміни прізвищ, вбачається. що позивачка по справі ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_3.
Рішенням Приморського районного суду м.Маріуполя від 04.11.2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та відповідачем по справі ОСОБА_2, який було зареєстровано 13.11.2012 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Єнакіївського міського управління юстиції у Донецькій області.
Від вказаного шлюбу, згідно свідоцтва про народження, виданого 10.02.2015 року Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис №95, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_7.
Згідно довідки ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» №57 від 24.12.015 року, ОСОБА_2 засуджений 23.12.2010 року Новоазовським районним судом Донецької області за ст.ст.187 ч.3, 70 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі.
ІНФОРМАЦІЯ_12 померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.
Згідно довідки КСН «Нікольський» №493 від 13.11.2017 року, ОСОБА_1, проживає в АДРЕСА_1, разом з чоловіком ОСОБА_10 та онуками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7.
Відповідно до довідки ДНЗ №131 №№72 від 17.11.2017 року, та №7 від 05.02.2018 року ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, відвідує комунальний дошкільний навчальний заклад №131 «Малятко» з 04.10.2017 року, на протязі цього часу батько ніколи його не приводив і не забирав дитину із садочка, не приймає участі у його вихованні, не цікавиться його поведінкою. Всі питання навчання та виховання онука вирішує бабуся ОСОБА_1 та дідусь ОСОБА_10
Як убачається із довідки про доходи, виданої КЗ «Маріупольська міська лікарня №1», ОСОБА_1 працює на посаді медреєстратора, дохід за період з травня 2017 року по жовтень 2017 року складає 3433,39грн.
Крім того, згідно відомостей з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, ОСОБА_1, в період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року також отримувала дохід з ТДВ «СК «Ілллічівська» в розмірі 7484,27грн.
В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 на ім'я начальника Служби по справам дітей Кальміуського району від 01.01.2018 року, в якій останній зазначив, що відмовляється батьківських прав відносно ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки не доводиться йому батьком.
Допита в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 пояснила, що працює вихователем у дитячому садку №131, який відвідує ОСОБА_7. дитина дружелюбна, не агресивна, дуже прив'язаний до бабусі, яка займається виховання та розвитком. Батька дитини жодного разу не бачила.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні вказав, що позивачка доводиться ому сусідкою, з якою знайомий більше 10 років. Йому відомо, що позивачка зі своїм чоловіком виховують онуків. Відповідача по справі ніколи не бачив і не чув про нього. Свідок бачив, що діти одягнені, взуті, мають обладнані кімнати.
Свідок ОСОБА_13 пояснила, що позивачка доводиться їй двоюрідною сестрою. ОСОБА_1 повністю займається вихованням дітей, вони завжди чистенькі, одягнуті, між собою дружні, відвідують гуртки по інтересах. Відповідача по справі ніколи не бачила.
Відповідно до висновку Маріупольської міської ради від 29.01.2018 року №13-31-30 зазначено про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Статтею 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, зокрема, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Суд також приймає до уваги те, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених вищезазначеною статтею. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками (п.16 Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року №7 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»).
Отже, в судовому засіданні досліджено достатньо доказів, які у повному обсязі підтверджують факт того, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється без поважних причин від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, оскільки не піклуються про її фізичний і духовний розвиток, навчання, зокрема не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для її виховання.
З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню малолітньої дитини, що проявляється у відсутності їх піклування про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
За приписами ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення вимог про позбавлення батьківських прав відповідача, вимоги про стягнення з останнього аліментів на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття, щомісяця, обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням майнового стану сторін, стану здоров'я тощо відповідно до приписів ст.182 СК України.
Згідно ст.244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа. При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в статті 212 цього Кодексу.
Статтею 58 ЦК України визначено, що опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.
Під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 не відноситься до осіб, визначених ст.212 СК України, а тому остання може бути призначена опікуном ОСОБА_7, який є малолітньою особою і, як встановлено судом, позбавлена батьківського піклування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164, 166, 212, 244 СК України, ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ст.ст.12, 77, 81, 141, 280, 259, 263-268, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Орган опіки та піклування Маріупольської міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, батьківських прав відносно його неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3.
Встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, та призначити його опікуном ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9.
Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, місце проживання: АДРЕСА_2, на користь опікуна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка проживає в АДРЕСА_1, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 11.12.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м.Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду або в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 08.02.2018 року.
Суддя: Т. В. Пустовойт