233 № 233/323/18
30 січня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,
за участю:
секретаря Теліціної О.О.,
заявника -
представника заінтересованої особи -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, про встановлення факту народження дитини, -
30 січня 2018 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, посилаючись на те, що вони постійно проживають однією сім'єю в м. Донецьк Донецької області, перебувають у шлюбі з 01 серпня 2015 року, який зареєстровано у реєстраційному органі м. Донецька та який внаслідок цього є недійсним. Заявники мають дитину - дівчинку, яка народилася 24 грудня 2017 року у медичному закладі «Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька». У зв'язку з тим, що вказана територія тимчасово непідконтрольна Україні внаслідок окупації, вони не можуть зареєструвати в органах РАЦС народження дитини та отримати належне свідоцтво. Наявний у заявників примірник медичного свідоцтва про народження дитини та свідоцтво про її народження, видані закладом охорони здоров'я та реєстраційним органом на окупованій території, є недійсними та не створюють правових наслідків. З метою отримання свідоцтва про народження дитини державного зразка просили суд встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3, 24 трудня 2017 року в м. Донецьк Донецької області, батьками якої являються ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Заявники ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких заявлені вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.
Представник заінтересованої особи - Костянтинівського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області, в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи.
З'ясувавши позицію заявника, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоровя документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності закладу документа охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько не перебувають в шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про громадянство України», особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована одразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
В силу ч.ч. 1, 3 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; заявник ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, є громадянином України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 01 серпня 2015 року заявники уклали шлюб у Донецькому міському відділі запису актів цивільного стану, тобто на тимчасово непідконтрольній території України, у зв'язку з чим він є недійсним (а.с. 12).
24 грудня 2017 року о 17 год. 05 хв. заявниця у медичному закладі «Центральна міська клінічна лікарня № 6 м. Донецька» народила дитину - дівчинку вагою 3580,00 г, про що одержала примірник медичного свідоцтва про народження № 1606 (а.с. 6), також, заявниками одержано свідоцтво про народження дитини, видане Ленінським відділом запису актів цивільного стану м. Донецька 29 грудня 2017 року (а.с. 7).
При цьому, оскільки документи, що підтверджують факт народження дитини, видані медичним закладом та реєстраційним органом на тимчасово непідконтрольній державі Україна території, вони є недійними і не створюють правових наслідків відповідно до ст. Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Судом оглянуто надані заявниками на підтвердження своїх вимог копії медичних документів щодо супроводження вагітності ОСОБА_1 (а.с. 13-24), направлення дитини до дитячої консультації (а.с. 25), а також роздруківку фотознімків, на яких зображено новонароджену дитину та батьків із новонародженою дитиною (а.с. 26, 27).
Костянтинівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецької області за вих. № 15.18-33-201 від 24 січня 2018 року (а.с. 28) представнику заявників ОСОБА_4, який діє на підставі договорів про надання юридичних послуг від 24 січня 2018 року (а.с. 4, 5), відмовлено у проведенні державної реєстрації народження дитини з причини пред'явлення документа, який підтверджує народження дитини, що не відповідає формі, визначеній діючим законодавством України.
Даючи оцінку допустимості вищезазначених доказів, як документів, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, суд керується ч. 2 ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Крім того, суд враховує норму статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якою встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо оцінки наданих доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Loizidou v.Turkev», «Cyprus v.Turkev», а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v.the Republik of Moldova and Russia»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПО наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди маж бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
З огляду на викладене, суд вважає що дійсно для проведення державної реєстрації народження дитини є об'єктивні перешкоди. З метою захисту прав і свобод громадян України, якими є заявники та їх дитина, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини жіночої статі ОСОБА_3 в м. Донецьк Донецької області, Україна, 24 грудня 2017 року, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати громадянам України ОСОБА_5, ОСОБА_2 свідоцтво про народження їх дитини, видане державним органом України.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 95, 259, 263-265, 268, 293-294, 315-317, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, РОНКПП НОМЕР_2) заінтересована особа - Костянтинівський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Театральна, 5, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 21969099), - задовольнити.
Встановити факт народження дитини жіночої статі - ОСОБА_3, яка народилася 24 грудня 2017 року в м. Донецьк Донецької області, Україна, у матері - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та батька ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання апеляційної скарги через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені 30 січня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 07 лютого 2018 року.
Суддя: