Справа № 222/211/18
Провадження № 2-о/222/39/2018
07 лютого 2018 року Володарський районний суд Донецької області у складі:
Головуючого - судді Подліпенця Є.О.,
за участю секретаря Гранкіної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Нікольське цивільну справу окремого провадження за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Нікольський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті фізичної особи на тимчасово непідконтрольній території України,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з даною заявою, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк Донецької області, яке є тимчасово непідконтрольною територією України, помер його батько ОСОБА_2, про що було видано свідоцтво про смерть від 10.01.2017 року. З метою реєстрації смерті батька він звернувся до Нікольського районного відділу ДРАЦС, але отримав відмову, оскільки ним надано документ, отриманий в ДНР. Отримати свідоцтво про смерть у відділі ДРАЦС неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово непідконтрольній території України, на якій неможливо отримати медичний документ, який може бути прийнято відділом ДРАЦС для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану». Встановлення факту смерті необхідно для подальшого оформлення спадщини. Просить встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в м. Донецьк Донецької області, Україна.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути без його участі.
Представник заінтересованої особи: Нікольського районного відділу ДРАЦС Головного ТУЮ у Донецькій області в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників процесу достатніми, суд розглянув справу в порядку ст. 247 ЦПК України у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, письмові докази, розглянувши письмову заяву заявника, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що згідно паспортних даних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та його батьком зазначений ОСОБА_2.
З довідки про причину смерті № 24 від 09.01.2017 року та свідоцтва про смерть № 046464 від 10.01.2017 року, виданих на тимчасово непідконтрольній території України вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Донецьк Донецької області у віці 78 років помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, причина смерті: рак головки та тіла підшлункової залози.
Відповідно до довідки від 06.02.2018 року № 0000471351/21559 заявник ОСОБА_1 був взятий на облік, як особа, переміщена з тимчасово непідконтрольній території України та районів проведення АТО. Фактичне місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно відмови Нікольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у проведені державної реєстрації смерті за вих. № 15/15.47-100 від 06.02.2018 року заявнику відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Донецьк Донецької області, оскільки заявником для підтвердження факту смерті не пред'явлено документ, форма якого відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024, або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час, або рішення суду про оголошення її померлою.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події.
Як встановлено судом документи, які підтверджують факт смерті були видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а тому дані документи відповідно до ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють будь-яких правових наслідків, в зв'язку з чим син померлого позбавлений можливості зареєструвати смерть свого батька в органі державної реєстрації актів цивільного стану, що підтверджується вищезазначеною письмовою відмовою Нікольського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у проведенні державної реєстрації смерті.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України визначені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, зокрема ч.1 цієї статті передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до ч.4 зазначеної статті, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суд сприймає надані заявником документи, які підтверджують факт смерті його батька, як носій конкретної інформації факту смерті ОСОБА_2, але при цьому не може визнати їх належним та допустимим доказом, оскільки вони видані органами влади, які не визнаються органами влади України.
Таким чином, враховуючи, що заявнику органом державної реєстрації актів цивільного стану відмовлено у реєстрації смерті особи на території України, а в інший спосіб це зробити він не має можливості, оскільки не існує визначеного законом порядку проведення такої реєстрації, суд вважає, що з метою захисту прав заявника слід встановити факт смерті його батька на тимчасово непідконтрольній території України, що є підставою для такої реєстрації державним органом України та видачі заявнику свідоцтва про смерть.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, незважаючи на задоволення вимог заявника, суд не повертає сплачену ним при зверненні до суду суму судового збору, оскільки згідно вимог ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 19, 76-82, 247, 293, 294, 315, 317, 319, пп.15.5, п. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Нікольський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту смерті фізичної особи на тимчасово непідконтрольній території України - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Донецьк, громадянин України, останнє місце проживання: АДРЕСА_2, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Донецьк Донецької області, Україна, причина смерті: рак головки та тіла підшлункової залози.
Рішення піддати негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
З дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Є.О. Подліпенець.