221/193/18
2-о/221/57/2018
05 лютого 2018 року м. Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді - Безрук Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чемезової Г.О.;
представника заявника ОСОБА_1 Ю,А;.
заявника ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про встановлення факту постійного проживання з померлим на момент його смерті,
встановив:
Заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Вимоги мотивувала тим, що 01 серпня 2017 року від нещасного випадку на виробництві помер її син ОСОБА_3, який на момент смерті фактично проживав разом із нею за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Першотравнева, буд. 43. Після його заявник звернулась до Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області із заявою про тримання одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Проте отримала постанову про відмову у страхових виплатах у зв'язку з неможливістю визначення складу сім'ї заявника, тому просила встановити даний факт у судовому порядку.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_2 та її представник - адвокат ОСОБА_1 на задоволенні вимог наполягали з підстав, наведених в заяві.
Представник заінтересованої особи - Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області до суду не з'явився, про день та час проведення судового засідання відділення повідомлене належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16). Про причини неявки суду не відомо.
Судом під час розгляду справи задоволене письмове клопотання представника заявника про виклик і допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.17).
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.
Відповідно ч.1,6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.
Судом встановлено, що 01 серпня 2017 року від нещасного випадку на виробництві помер ОСОБА_3 (а.с.7).
Згідно свідоцтва про народження серії І-НО №343732 від 04 серпня 1995 року, ОСОБА_3 народився 24 липня 1995 року, його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с.6)
Таким чином, суд вважає, що заявник ОСОБА_2, як матір померлого входить до складу членів його сім'ї та відповідно має право на отримання одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Як вбачається з постанови Маріупольського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області заявник звернулась за отриманням зазначеної допомоги, однак отримала відмову через різні адреси реєстрації з померлим, а саме вона зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, а ОСОБА_3 як внутрішньо переміщена особа зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що встановлення факту проживання однією сім'єю за адресою реєстрації ОСОБА_3 має юридичне значення для заявника, так як від нього залежить виникнення майнових прав, іншого порядку його встановлення діюче законодавство не передбачає.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засідання показав, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто доводиться сусідом померлому ОСОБА_3, з яким безпосередньо знайомився під час проведення інтернету та який за життя дійсно проживав за адресою реєстрації разом із своїми батьками.
Свідок ОСОБА_5 надала суду аналогічні пояснення та підтвердила, що ОСОБА_3, за життя дійсно проживав в ІНФОРМАЦІЯ_4 разом із своїми батьками.
Дані обставини також підтверджені довідкою виконавчого комітету Володимирівської селищної ради №3717 від 08.12.2017р.. та актом обстеження на факт проживання від 07.12.2017р., складеним комісією у складі депутата селищної ради ОСОБА_7, сусідів ОСОБА_4, ОСОБА_8
Таким чином суд приходить до висновку, що в судовому засіданні достовірно встановлені обставини, які доводять, що ОСОБА_2 постійно проживала разом із своїм сином ОСОБА_3 на час його смерті за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Первомайська (Першотравнева), буд. 43.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82 265, 268, 315, 319, 352, 354 ЦПК України,
вирішив:
Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Маріупольське міське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про встановлення факту постійного проживання з померлим на момент його смерті задовольнити повністю.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5 постійно проживала разом із своїм сином ОСОБА_3 на час його смерті - 01 серпня 2017 року, за адресою: Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Первомайська (Першотравнева), буд. 43.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.В. Безрук