Справа № 219/14486/17
2-а/219/408/2018
24 січня 2018 рокуАртемівський міськрайонний суд Донецької області у складі
судді Любчика О.В., при секретареві Єлісеєвій С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті адміністративну справу за адміністративним позовом представника позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)діючої в інтересах ОСОБА_2 ( зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, фактичне місце перебування АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_1 )до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та до 01 березня 2016 року включно отримувала пенсію, є переміщеною особою. Пенсія для позивача є єдиним джерелом існування, однак 01 березня 2016 року відповідач до теперішнього часу припинив виплату пенсії. Позивач вважає дії відповідача такими, що порушують її конституційні права, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Просить суд визнати протиправною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати позивачу пенсії з 01 березня 2016 року; зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії позивачу.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в заяві просили справу розглянути у їх відсутність, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не з'явилася, в запереченні на позов зазначила, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі просила розглянути справу без участі представника та відмовити у позові.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідач до суду надіслав заперечення, в яких зазначено, що позивач перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, як особа, переміщена з тимчасово окупованої території, електронна пенсійна справа якого взята на облік відповідачем, після цього щомісяця пенсія позивачеві виплачувалась кожного місяця. В наданих заперечення зазначено, що пенсія була виплачена до 01.03.2016 року. За поновленням пенсії позивач не звертався. Просила суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, попередня назва установи - Артемівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, як отримувач пенсії.
У судовому засіданні встановлено, що з 01.03.2016 року нарахування та виплату позивачеві пенсії припинено.
Суд звертає увагу на те, що статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
У відповідності до ч.3 цієї статті, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відтак, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав визначених статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Установлено, що, не зважаючи на фактичне припинення нарахування та виплати пенсії, рішення територіальним органом Пенсійного фонду щодо припинення виплати позивачеві пенсії не приймалося.
Відповідно до вимог Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Кабінетом Міністрів України 7 листопада 2014 року прийнято постанову «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» № 595. Цією постановою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей (далі - Тимчасовий порядок).
Пунктом 8 Тимчасового порядку встановлено, що особам, які переміщені на контрольовану територію та взяті на облік відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, пенсії та інші соціальні виплати з бюджетів усіх рівнів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування виплачуються за заявами таких осіб до органів (установ), які здійснюють такі виплати протягом усього строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Як зазначено у запереченнях, виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій, регулюються постановою КМУ № 595 від 07 листопада 2014 року «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам, організаціям Донецької та Луганської областей», Постановою КМУ № 509 від 01 жовтня 2014 року «Про тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ», постановою КМУ № 365 від 08 червня 2016 року «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», постановою КМУ № 136 від 18 лютого 2016 року «Порядок здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації.» та деякими іншими. Враховуючи вищевказані постанови, виплата пенсії ОСОБА_3 з березня 2016 року була призупинена (згідно звірки з даними управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради та управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутського району).
Водночас суд зауважує, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються , зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. При цьому повноваженнями приймати закони наділена лише Верховна Рада України (ст.91 Конституції України). Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ч. 2 ст. 8 Конституції України).
Конституційне поняття «закон України» не підлягає розширеному тлумаченню, це нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Водночас, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть змінювати в бік звуження права громадян, які встановлено законами.
Припинення виплати пенсії на підставі положень постанов Кабінету Міністрів України без вирішення цього питання шляхом прийняття відповідного рішення територіальними органами Пенсійного фонду не сумісне з дотриманням вимог чинного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Особливу увагу слід звернути на те, що у преамбулі до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відтак, припиняючи нарахування та виплату позивачеві пенсії за відсутності передбачених законами України підстав, відповідач порушив право позивача на отримання пенсії. При цьому право на отримання пенсії є об'єктом захисту за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (справа Європейського суду з прав людини «Мюллер проти Австрії», 1975 рік) та пов'язане з правом мирно володіти своїм майном.
Оцінюючи докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виплати позивачу пенсії з 01 березня 2016 року та зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату призначеної їй пенсії з цього часу підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, оскільки рішення прийнято на користь позивача, то судовий збір у розмірі 640 гривень має бути стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань, суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь держави.
Керуючись ст.139,229, 242 - 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року з наступними змінами, суд
Позов представника позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)діючої в інтересах ОСОБА_2 ( зареєстрованої за адресою АДРЕСА_2, фактичне місце перебування АДРЕСА_3 ІПН НОМЕР_1 )до Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84501, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_2 пенсії з 01 березня 2016 року.
Зобов'язати Бахмутське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначену їй пенсію з 01 березня 2016 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб*єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі - Бахмутського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь держави судовий збір за розгляд справи у суді в розмірі 640 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області.
Повний текст рішення виготовлено 05.02.2018 року.
Суддя О.В. Любчик
Справа № 219/14486/17
Справа № 219/14486/17
Справа № 219/14486/17
Суддя О.В. Любчик