Справа № 717/1434/17
Провадження № 2-а/724/5/18
08 лютого 2018 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді: Гураль Л.Л.
секретаря судового засідання: Рижак П.С.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Хотині Чернівецької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Оренбурзька, 7а про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що йому неправомірно відмовлено у задоволення заяви про перерахунок довічного грошового утримання в частині визначення його в розмірі 90 % суддівської винагороди.
Зокрема зазначає, що відповідач визначив довічне грошове утримання позивача у розмірі 86% суддівської винагороди.
Однак, позивач вважає такий розрахунок неправильним з наступних підстав. Зокрема зазначає, що працював повних 23 роки на посаді судді. Крім того, в період з 13 травня 1976 року по 04 травня 1978 року в проходив службу в армії, з 1 вересня 1983 року по 01 липня 1987 року навчався стаціонарно в Харківському юридичному інституті, і до призначення на посаду судді проходив службу на різних посадах в органах МВС, а саме з 20 жовтня 1987 року по 12 січня 1991 року на посаді слідчого слідчого відділення Кельменецького РВВС, з 01 березня 1991 року по 01 квітня 1992 року на посаді інспектора групи дізнання Кельменецького РВВС, з 01 квітня по 01 липня 1992 року на посаді дізнавача групи дізнання Кельменецького РВВС, з 01 липня 1992 року по 26 січня 1993 року на посаді слідчого слідчого відділення Кельменецького РВВС.
На думку позивача, період служби в армії, період навчання та стаж роботи на посаді слідчого дає йому право для нарахування та виплати 90 відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не 86 відсотків, як визначено Головним управлінням пенсійного фонду.
Також зазначає, що стаж роботи на посаді судді позивача визначається згідно Закону України «Про статус суддів» від 15.12.1992р., ч.4 ст. 43 якого передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання зараховується також стаж на посадах прокурорів і слідчих, за умови наявності стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Таким чином, позивач стверджує, що його загальний стаж роботи на посаді судді дає йому право на відставку та нарахування 90 % щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Вважаючи, відмову відповідача від 08.11.2017р. протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно якого просив:
- визнати неправомірною відмову Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецької області в перерахунку ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області зарахувати до стажу роботи судді, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1983 року по 01.07.1988 року (1 рік 11 місяців), календарний період проходження строкової військової служби в армії з 13.05.1976 року по 04.05.1978 року (1 рік 11 місяців 23 дні), стаж роботи на посаді слідчого з 20 жовтня 1987 року по 12 січня 1991 року та з 01 липня 1992 року по 26 січня 1993 року та перерахувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці і визначити його щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 04 жовтня 2016 року без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою.
Відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги не визнає з наступних підстав. З 04.10.2016р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016р. №1402-VIII. Відповідно до записів трудової книжки та розрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці, стаж роботи позивача на посаді судді складає 23 роки 8 місяців 9 днів. За таких обставин розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці обчислено з розрахунку 86 відсотків.
При цьому відповідач стверджує, що збільшення на 2% щомісячного довічного грошового утримання понад 80% застосовується виключно за умови наявності стажу роботи саме на посаді судді більше 20 років.
Крім того, відповідач зазначає, що ст. 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції від 12.02.2015р.) визначає вичерпний перелік посад, тому вважає безпідставною вимогу про зарахування до стажу роботи на посаді судді період проходження строкової військової служби (з 13.05.1976 по 04.05.1978); навчання в Харківському юридичному інституті (з 01.09.1983 року по 01.07.1987); час роботи в органах МВС, а саме з 20.10.1987 року по 12.01.1991 року на посаді слідчого відділення Кельменецького РВВС, з 01.03.1991 року по 01.04.1992 року на посаді інспектора групи дізнання Кельменецького РВВС, з 01.04.1992 року по 01.07.1992 року на посаді дізнавача групи дізнання Кельменецького РВВС, з 01.07.1992 року по 26.01.1993, року па посаді слідчого відділення Кельменецького РВВС.
Враховуючи норми законодавства, періоди роботи на посадах слідчого дають право судді на відставку та право па призначення щомісячного довічного грошового утримання, однак, не дають права для визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання, а також на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, більшому за 80%. Збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання з 80 відсотків до 90 відсотків можливе лише за умови роботи на посаді судді більше 20 років.
За таких обставин відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними, оскільки щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується позивачу в межах чинного законодавства.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 26.01.1993р. до 03.10.2016р. позивач ОСОБА_1 працював на посаді судді Кельменецького районного суду Чернівецької області, в тому числі на посаді голови суду, що підтверджується відповідними записами в трудовій книжці (а.с.9-11).
Наказом від 03 жовтня 2016 року № 14к, на підставі постанови Верховної ради України №1600-VIII від 22.09.2016р. позивача відраховано зі штату Кельменецького районного суду Чернівецької області (а.с.11).
Крім того, згідно записів у трудовій книжці позивач ОСОБА_1 в період з 01.09.1983р. по 01.07.1987р. навчався в Харківському юридичному інституті на денній формі навчання. За період з 20.10.1987р. по 12.01.1991р. - працював на посаді слідчого слідчого відділення Кельменецького РВВС (наказ про призначення №135 від 28.10.1987р.); з 01.03.1991р. по 01.04.1992р. - інспектором групи дізнання Кельменецького РВВС (наказ про призначення №43 від 12.03.1991р.); з 01.04.1992р. по 01.07.1992р. - дізнавач групи дізнання Кельменецького РВВС (наказ про призначення №92 від 22.04.1992р.); з 01.07.1992р. по 10.02.1993р. - слідчий слідчого відділення Кельменецького РВВС (наказ про призначення №144 від 30.06.1992р.). Звільнений з ОВС по ст. 64 п. «з» (у зв'язку з переходом на роботу в інші міністерства і відомства) з 10.02.1993р. Наказ про звільнення №23 від 12.02.1993р. (а.с.12).
Згідно копії військового квитка серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 проходив військову службу в армії з 13.05.1976р. по 04.05.1978р. (а.с.13).
Позивач ОСОБА_1 подав до Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області документи для нарахування йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та з 04.10.2016р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З інформації, яку Головне Управління Пенсійного фонду надало на запит позивача, йому стало відомо, що Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі неправильно нарахувало відсотки щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
В жовтні 2017р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання.
Листом від 08.11.2017р. №498/Х-11 у задоволенні вищезазначеної заяви про перерахунок довічного грошового утримання в частині визначення його у розмірі 90% суддівської винагороди було відмовлено. При цьому зазначено, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці правомірно обчислено з розрахунку 86 відсотків, виходячи зі стажу роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 9 днів (а.с.14).
Частиною 1 ст. 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Відповідно до п. 8 ч. 4 ст. 48 Закону "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 року № 2453-VI незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч. 6 ст. 47 вказаного Закону).
Згідно з ч. 4 ст. 43 Закону України від 15.12.1992 р. № 2862-XII "Про статус суддів" встановлено, що судді у відставці, які мають стаж роботи на посаді судді не менш 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90% заробітку судді.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Згідно з абз. 2 п. 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 р. № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Вказана позиція також висловлена у роз'ясненні Конституційного Суду України в Рішенні № 8-рп/2005.
Крім того, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14.12.2011 року № 18-рп/2011 офіційно розтлумачив поняття "щомісячне довічне грошове утримання", зокрема таке поняття означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, за наявності права на відставку, продовжує працювати на посаді судді і одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, так і судді у відставці, який одержує її з Пенсійного Фонду.
Відповідно до п. 11 Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. №2453-VI судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-VI, передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, роботи на посаді слідчого в органах внутрішніх справ, роботи на посадах помічника та старшого помічника прокурора, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу та періоду проходження строкової служби.
Виходячи із змісту наведених вище норм Закону, на день обрання позивача ОСОБА_1 на посаду судді, за останнім зберігається стаж:
- строкова військова служба (з 13.05.1976р. по 04.05.1978р.);
- половина строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті з 01.09.1983р. по 01.07.1987р.;
- робота на посадах слідчого слідчого відділення Кельменецького РВВС з 20.10.1987р. по 12.01.1991р. та з 01.07.1992р. по 26.01.1993р.
Вищезазначений стаж у сукупності зі стажем роботи на посаді судді 23 роки 8 місяців 9 днів, надає позивачу право на встановлення щомісячного довічного грошового у розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді обчисленої відповідно до абзацу 2 пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року із наступними змінами, внесеними згідно із Законом №1774-VIII від 06.12.2016 року та в редакції Закону №1798-VІІІ від 21.12.2016 року, а не 86 відсотків, як це встановлено відповідачем.
Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у зарахуванні до стажу судді періоду строкової служби в Збройних Силах, роботу на посаді слідчого в органах внутрішніх справ та половини строку навчання за денною формою в Харківському юридичному інституті є протиправними.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, тому суд вважає, що позов ОСОБА_1 є підставним і підлягає до задоволення.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,6-10, 17, 86, 94, 98, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серія НОМЕР_2, АДРЕСА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, м. Чернівці, вул. Оренбурзька, 7а про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області в частині відмови проведення перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи судді, що дає право на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці половину строку навчання у Харківському юридичному інституті у період з 01.09.1983р. по 01.07.1987р., календарний період проходження строкової військової служби в армії з 13.05.1976р. по 04.05.1978р., стаж роботи на посаді слідчого з 20.10.1987р. по 12.01.1991р. та з 01.07.1992р. по 26.01.1993р., здійснити перерахунок та призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 04 жовтня 2016р. без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, судовий збір, сплачений за подання позовної заяви до суду, в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хотинський районний суд, а у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.02.2018р.
Суддя: Л. Л. Гураль