Справа № 723/3577/17
Провадження № 2/723/349/18
07 лютого 2018 року м.Сторожинець
Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Дедик Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Петреску Л.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Сторожинець цивільну справу за позовом ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 до Великокучурівської сільської ради Строжинецького району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -
Позивач ОСОБА_1, інтереси якої представляє ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, звернулася до суду з цивільним позовом до Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно за заповітом, посилаючись на наступне.
Зазначає, що 20.09.1994 року померла ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається з: житлового будинку - Літ. «А», літньої кухні Літ. «Б», сараїв - Літ. «В, Г, Д, Е», вбиральні - Літ. «Ж», огорож - №1-2 та знаходиться за адресою: с. Снячів, вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області.
Вказує, що 26.09.1991 року ОСОБА_3 склала заповіт, прізвище якої помилково зазначено як «Шкреба» замість «Шкраба», яким заповіла їй все своє майно. На час складення заповіту її прізвище було ОСОБА_4 Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався.
Зазначає, що вона фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, оскільки залишилась проживати у спадковому будинку на день смерті ОСОБА_3, провела поточний ремонт будинку та обробляє земельну ділянку. Однак оформити право на спадщину в нотаріальному порядку не може, оскільки при житті ОСОБА_3 не оформила і не зареєструвала в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно право власності на належне їй майно.
Вказує, що крім позивача, інших спадкоємців за заповітом чи за законом немає.
Позивач просить визнати за нею право власності на спадкове майно, що складається з: житлового будинку - Літ. «А», літньої кухні Літ. «Б», сараїв - Літ. «В, Г, Д, Е», вбиральні - Літ. «Ж», огорож - №1-2 та знаходиться за адресою: с. Снячів, вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області, а також встановити факт належності заповіту, складеного 26.09.1991 року ОСОБА_5 на ім'я Данко (на час складення заповіту ОСОБА_4) В.І. - ОСОБА_3, яка померла 20.09.1994 року.
В підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності, посвідченої 05.12.2017 року приватним нотаріусом Путильського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої в реєстрі за №720, не з'явилася, надала суду заяву, в якій просила цивільну справу розглянути без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник відповідача - Великокучурівської сільської ради - в підготовче судове засідання не з'явився, надали суду заяву, в якій просили цивільну справу розглянути у їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
Неявка сторін в підготовче судове засідання з огляду на подачу ними заяв про розгляд справи у їх відсутності, з врахуванням положень ст.198 ЦПК України не перешкоджає проведенню підготовчого судового засідання за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги, що відповідачем подано заяву про визнання позову, і таке визнання на думку суду не суперечить закону і не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Судом встановлено, що домоволодіння, яке складається з: житлового будинку - Літ. «А», літньої кухні Літ. «Б», сараїв - Літ. «В, Г, Д, Е», вбиральні - Літ. «Ж», огорож - №1-2 та знаходиться за адресою: с. Снячів, вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області станом на 01.07.1990 року відносилось до суспільної групи «робочій двір», де ОСОБА_3 була головою двору. За вказаним будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку. Зазначене підтверджується копіями технічного паспорта на житловий будинок від 03.03.1989 року та від 10.01.2018 року, довідками Снячівського старостинського округу виконкому Великокучурівської сільської ради №662 від 18.12.2017 року та №2 від 03.01.2018 року.
20.09.1994 року в с. Снячів, Сторожинецького району померла ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-МИ №185328, виданого повторно 19.12.2017 року.
28.09.1991 року ОСОБА_5, мешканка с.Снячів Сторожинецького району, склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_4. Вказаний заповіт не змінювався та не скасовувався, що підтверджено відповідним написом на ньому, вчиненим 20.12.2017 року секретарем сільської ради ОСОБА_7
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії 1-МИ №086415, виданого повторно 18.06.2013 року ОСОБА_8 та ОСОБА_4 24.05.2001 року уклали шлюб, після реєстрації якого ОСОБА_4 обрала прізвище «Данко».
З довідок Снячівського старостинського округу виконкому Великокучурівської сільської ради №660, №661 від 18.12.2017 року та №2 від 03.01.2018 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживала разом ОСОБА_4 по вул..Гагаріна, 15 в с.Снячів, Сторожинецького району, і саме остання вступила в управління спадковим майном після смерті ОСОБА_3
Відповідно до ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи викладене, суд вважає, доведеним факт належності ОСОБА_3, яка померла 20.09.1994 року, заповіту, який складений ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме на будинковолодіння за адресою: с. Снячів, вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області.
У встановлений законом шестимісячний термін, позивач ОСОБА_1 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертаася, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру №50340926 від 19.12.2017 року, відповідно до якої спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась, однак, в силу ст.549 ЦК УРСР, вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, проживала у спадковому будинку на день смерті ОСОБА_3, провела поточний ремонт будинку та обробляє земельну ділянку, що підтверджується довідками Старостинського Снячівського округу виконкому Великокучурівської сільської ради №№660, 661 від 18.12.2017 року.
Оформити спадкові права позивач через нотаріальну контору не в змозі, так як ОСОБА_3 не оформила і не зареєструвала в органах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно право власності на належне їй майно.
Відповідно до ст.ст.548, 549 ЦК УРСР (1963 р.) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часі відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначенні у заповіті.
Таким чином, оскільки, позивач ОСОБА_1 фактично вступила в управління та володіння спадковим майном як спадкоємець за заповітом після смерті ОСОБА_3, однак позбавлена можливості оформити спадкові права через нотаріальну контору так як спадкодавець не зареєструвала у встановленому законом порядку за собою право власності на належне їй нерухоме майно, приймаючи до уваги визнання відповідачем позову, яке на думку суду не суперечить закону та не порушує права,ю свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що за позивачем підлягає визнанню право власності на домоволодіння, що знаходиться за адресою: с. Снячів, вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області.
На підставі ст.ст.120 ч.1, 123, 548,549 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст.1216, 1223 ЦК України, керуючись ст.ст.3,4,5,12,13,19, 23,76,81, 200, 206, 263-265 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_3, яка померла 08.06.2002 року заповіту, складеного 26.09.1991 року ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_4 та зареєстрованого в реєстрі за №12.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинковолодіння, що розташоване в с. Снячів, по вул. Гагаріна, 15, Сторожинецького району, Чернівецької області та складається з: житлового будинку - Літ. «А», літньої кухні Літ. «Б», сараїв - Літ. «В, Г, Д, Е», вбиральні - Літ. «Ж», огорож - №1-2.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.15.5 розділу 13 Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.