Справа № 761/44062/17
Провадження №1-кп/761/1015/2018
Іменем України
08 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 120 171 001 000 112 38 від 23.09.2017, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, українець, з вищою освітою, не працевлаштований, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, інвалідом не визнавався, зареєстрований та фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , у силу ст. 89 КК України не судимий,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисний злочин проти власності за нижченаведених обставин.
ОСОБА_5 23.09.2017, приблизно о 10.30 год., перебуваючи у приміщенні ресторану «Жардін» за адресою - м. Київ, бул. Т. Шевченка, 38/40, звернув увагу на мобільний телефон «Samsung A3», який знаходився на барній стійці та був приєднаний до зарядного пристрою.
У зв'язку з цим у обвинуваченого виник злочинний умисел на викрадення вказаного майна.
Реалізуючи поставлену мету, керуючись корисливими мотивами,діючи таємно, ОСОБА_5 умисно викрав чуже майно - мобільний телефон «Samsung A3», вартістю 7 648, 90 грн., з сім-картками мобільних операторів «Лайфселл» та «Київстар», вартістю 30 грн. кожна, а також чохол, вартістю 170 грн., які належали потерпілій ОСОБА_4 .
Після цього ОСОБА_5 , приховуючи при собі викрадене, покинув приміщення ресторану, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Отже, своїми умисними діями обвинувачений завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 7 878, 90 грн.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений свою вину беззаперечно визнав, дав показання по суті справи, які повністю відповідають обставинам, викладеним у цьому вироку. Зазначив, що переосмислив свій вчинок, шкодує, щиро кається, повністю відшкодував потерпілій завдану шкоду. Просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має, останній сплатив їй вартість викраденого телефону, у зв'язку з цим просила обмежитись не суворим покаранням.
Суд, враховуючи відсутність заперечень з боку учасників судового провадження, приймаючи до уваги правильність розуміння ними обставин вчинення кримінального правопорушення, добровільний характер вказаної позиції, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються.
У зв'язку з цим суд вважав за необхідне дослідити протокол заяви про вчинене кримінальне правопорушення, дані про долю речових доказів, а також матеріали, які характеризують особу обвинуваченого.
Згідно з протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 23.09.2017 потерпіла ОСОБА_4 повідомила про викрадення її мобільного телефону «Samsung A3».
Оцінка безпосередньо досліджених судом доказів у їх сукупності та взаємному зв'язку приводять суд до висновку, що вина ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне повторне викрадення чужого майна.
Однак суд вважає вказану кваліфікацію неправильною з огляду на таке.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2009 ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки.
Як свідчать дані про судимість, обвинувачений згідно з постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 10.11.2011 знятий з обліку у зв'язку з закінченням іспитового строку.
У силу п.1 ч. 1 ст. 89 КК України особи, засуджені відповідно до ст. 75 КК, вважаються такими, що не мають судимості, якщо вони протягом іспитового строку не вчинили нового злочину і рішення про звільнення від покарання не скасоване з інших підстав.
Отже, ОСОБА_5 на момент вчинення інкримінованого йому злочину - 23.09.2017 вважався не судимим, тому ознака повторності інкримінована йому безпідставно.
Наведене приводить суд до висновку, що дії обвинуваченого необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, є щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування спричиненої злочином шкоди.
Обставини, які згідно з ст.67 КК обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання суд у відповідності з ст. 65 КК України враховує обставини скоєння злочину, характер та ступінь його суспільної небезпеки, дані про особу обвинуваченого.
За сукупністю обставин вчинення злочину, його ступеню тяжкості, даних про особу обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів застосування до нього покарання у виді громадських робіт у межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Потерпіла просила залишити цивільний позов без розгляду у зв'язку з повним відшкодуванням шкоди.
Процесуальні витрати не понесені.
Речовий доказ CD-диск має бути долучений до матеріалів судового провадження.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст.185, ст. 56, 65 КК України, ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 80 (вісімдесят) годин.
До набрання вироком законної сили застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін.
Речовий доказ - CD-диск зберігати при матеріалах судового провадження.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 залишити без розгляду.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1